Якщо банк прогорів

Куди потрібно звернутися в першу чергу, щоб одержати свої гроші назад? Над цими питаннями ніхто не замислюється доти, поки його не ставлять перед фактом: банк неплатоспроможний.



Але ж таких випадків чимало - сьогодні в стадії ліквідації перебувають 15 вітчизняних банків, або 8,3% від загальної кількості українських фінустанов. Поверненням боргів цих банків перед населенням займаються їхні ліквідатори та Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Гарантія на 50 тисяч

Що стосується Фонду, то з вересня минулого року максимальна сума відшкодування вкладникам-фізособам становить 50 тисяч гривень. Законодавство визначає, що максимум за два місяці після оголошення про ліквідацію банку Фонд гарантування вкладів повинен розпочати виплачувати ці кошти (гроші повертають протягом наступних трьох місяців). "Зараз на практиці це займає не більше місяця. Це з урахуванням часу на складання ліквідатором списків вкладників і підготовки Фондом грошей для перерахування банкам", - завірили нас у прес-службі Фонду гарантування вкладів.

Але є один нюанс. З моменту виникнення проблем у банку, коли з депозитів гроші вже ніхто не повертає, і до ухвалення рішення про ліквідацію фінустанови проходить досить багато часу. Якщо банку вдається знайти інвестора, фінустанова починає процедуру санації. Якщо ж "вилікувати" банк не вдалося, НБУ вводить тимчасову адміністрацію, яка повинна "підняти" банк. В українській історії ще жодна фінустанова не "видужувала" за участі тимчасової адміністрації. Проте, весь цей час Фонд вклади не відшкодовує, тому як теоретично ще є надія, що банк зможе повернути все сам. У підсумку компенсації Фондом коштів, вкладених у банк-банкрут, доводиться чекати біля року.

Крім гарантованих Фондом 50 тисяч гривень, вкладник може розраховувати на повернення й більшої суми, якщо, звичайно, така була в нього на депозиті (з урахуванням відсотків). Але отут в інвестора можуть виникнути деякі труднощі.

Справа в тому, що процес ліквідації банку-банкрута за законодавством проходить три роки. "На практиці ж ця процедура займає біля чотирьох років. Банк "Україна", приміром, взагалі ліквідують з 2001 року, термін все продовжують і продовжують", - розповідає ліквідатор Інтерконтинентбанку Маргарита Демидова.

Але строки - це не основна проблема, з якою можуть зіткнутися невдачливі вкладники. Буває, що коштів від реалізації майна та активів збанкрутілого банку недостатньо для відшкодування всіх боргів. У більшості банків-банкрутів немає ліквідних активів. Приміром, навіть якщо до появи проблем і початку ліквідації банком видавалися кредити, повернути їх можна далеко не завжди. "Повертають кредити, як правило, фізичні особи, які оформляли позички на споживчі цілі. Це зовсім невелика сума в загальному кредитному портфелі банку. Вимагати заставу з юридичних осіб значно складніше, особливо, якщо договори застави оформлені невірно", - ремствує Маргарита Демидова.

Та ж ситуація й з матеріальною базою - у багатьох банків-банкрутів немає власної землі, а приміщення під офіси вони орендували. Так, з нерухомістю не склалося в збанкрутілого в 2006 році Інтерконтинентбанку. У банку "Гарант" було тільки одне своє приміщення, в якому перебував головний офіс. До речі, днями воно було продано на торгах за 9,5 мільйона гривень. Як нам повідомили в Національному банку, цих грошей повинно вистачити на виплату компенсацій "третьої черги" (вимоги кредиторів і вкладників до 50 тисяч гривень понад 50 тисяч гривень, відшкодованих Фондом гарантування вкладів).

Ще одна причина, з якої коштів на компенсацію може вистачити не всім кредиторам і вкладникам, - продаж активів банку-банкрута за заниженими цінами. Правда, у Національному банку нас завірили, що таке навряд чи можливо, оскільки перед виставлянням на аукціон всі активи - рухоме та нерухоме майно, кредити - оцінюються сертифікованими фахівцями.

У банків-агентів свої вигоди

Вклади повертають через банки-агенти, які Фонд щорічно вибирає на умовах тендера. Головне, на що звертають увагу при відборі, - розвинена філіальна мережа, стійке фінансове становище банку, наявність сучасної системи грошових переказів. Цього року банками-агентами стали Правекс-Банк, Промінвестбанк, ПриватБанк, Укрпромбанк та Сведбанк.

Бажання найбільших банків обслуговувати горе-вкладників цілком зрозуміло. Фінансисти в такий спосіб одержують нову клієнтську базу. "У першу чергу ми залучаємо нових клієнтів, пропонуємо їм карткові проекти або будь-яке інше співробітництво", - розповідає заступник голови правління ПриваБанку Юрій Пікуш.

Ще одна вигода для банків - комісійні, які вкладникові доведеться сплатити. Компенсацію можна одержати як готівкою, так і переказом на платіжну карту. Якщо такої у вкладника немає, її можна оформити відразу ж на місці. При перерахуванні грошей на карту комісія платиться відповідно до тарифів банку (до 1%), а за зняття готівки доведеться віддати від 0,6 до 1% від одержуваної суми. У кожному разі, при знятті вкладником своїх довгоочікуваних заощаджень може "набігти" до 500 гривень комісії.

Правда, у деяких банках для громадян, які втратили свої заощадження, існують окремі преференції. Так, Правекс-Банк і Промінвестбанк не беруть за перерахування компенсацій ніякої плати.

За матеріалами: "Діло"