Як писати про євреїв?

Якщо ви українець і збираєтеся писати про євреїв, то вам потрібно встати, підійти до дзеркала і оглянути себе з усіх боків - чи немає на вас нашивки зі свастикою або чи не висить у вас на шиї «шмайссер».

А якщо ви нічого не помітили, то підійдіть до Рабиновича, Табачника або Фельдмана і запитайте: можна мені писати про євреїв?

- А навіщо ви хочете писати про євреїв?

- Ну, це ж так цікаво, корисно, повчально, захоплююче.

- Що цікаво? Про що ви хочете писати? Що ви знаєте про євреїв?

- Я?.. Ну, я боюся євреїв.

Кожен нєєврей, який збирається писати про євреїв, є потенційною загрозою для євреїв. Наших же читачів-українців цікавить, чи представляють євреї загрозу для України й українців. Наших читачів-євреїв цікавить - хто може загрожувати їхньому життю й безпеці в Україні. І ті й інші хочуть бути упевнені, що ніхто не задумав нічого поганого.

Якщо ми заглянемо в історію, то нічого там не побачимо через гори. Гори трупів.

Ось лист, який я отримав недавно.

«Добрий час доби, Ігор.

А ви не помічали випадково, що Старий завіт - це неприкрита пропаганда єврейського фашизму, причому в гіпертрофованому вигляді. Наприклад, кількість «народу», військ і знищені цим «народом» завищено раз отак в 1000. З сучасних позицій абсолютно ясно, що стільки людей, скільки їх «було», наприклад, в турпоході Синайському, просто неможливо напоїти, прогодувати й одягнути. Я вже не кажу про ману небесну, яка в тих краях використовується як проносне (хороший жарт їхнього бога).

Увесь СЗ схожий на фантазії маленького хлопчика про те, який він великий, сильний і грізний. Євреї влаштовують «масовий геноцид» сусіднім народам. Євреї відважно беруть в «боях» міста, від яких на той момент, за археологічними і історичними даними, залишалися тільки руїни. Історична цінність Біблії рівна нулю, прикладів тому дуже багато.

Але найгірше - в іншому: хворобливі фантазії маленького племені християни всіх мастей посилено тиражують по світу, нав'язуючи народам патологічно-збочену «любов» до євреїв. В результаті маємо епідемію єврейського фашизму, що гуляє по світу. А ви як головний редактор багатотиражної газети цьому всіма силами допомагаєте.

Ярослав»

На перший погляд, єдина правда в цьому листі - те, що наша газета «багатотиражна».

Але для мене важливе інше: єврейська тема надто актуальна для українців. Українці бояться євреїв. Євреї розумні, успішні, відважні, багаті, дружні. Українці не розуміють, чому євреї такі сильні? Як правило, відсоток успішних євреїв набагато перевищує частку успішних українців.

Нерозуміння приводить до того, що українці легко вірять в єврейську змову і в те, що причина всіх їх, проблем - євреї. Навколо одні євреї, і у всьому винні вони. Це чудова тема, щоб обговорити її за пляшкою горілочки або пивця. Причому самі ж євреї нам цю тему підкидають, вселяючи в українців віру в містичну силу євреїв.

Доступна нам історія єврейського народу, написана самими євреями, малює нам обраний народ у найпривабливішому світлі (цікаво, навіщо, якщо історична цінність Старого Завіту - нуль?). Перший всенародний єврейський рух відомий нам як «Вихід з єгипетського полону».

Коли я прочитав Вихід, то дізнався маловідомий факт, чому єгиптяни гналися за ізраїльтянами. Річ у тому, що євреї позичили у єгиптян золотий і срібний посуд, прикраси і святковий одяг на три дні, нібито для того, щоб піти в пустелю і принести там жертвопринесення Господу. І як пішли... До сьогоднішнього дня.

Але Богові було бажане, щоб євреї обібрали єгиптян. До речі, нещодавно Єгипет виставляв претензії Ізраїлю з приводу того золота і срібла. Але серйозно це ніхто не сприйняв. Багато хто навіть не зрозумів, про що мова. Єгиптяни знають, за що вони не люблять євреїв - ті увійшли до них до довіри і обікрали. Причому всі. Всі євреї як один обдурили й обікрали бідних єгиптян. Таким чином, євреї спалили всі мости. Коли б не цей факт, то вони повернулися б назад до Єгипту після перших же тижнів у пустелі. Їм снилися горщики, повні м'яса і риби, і дині, і огірки, і ріпчаста цибуля. Євреї побоялися повертатися до Єгипту не тому, що їх страхало рабство, а тому, що знали - єгиптяни їх уб'ють.

При цьому єгиптяни не зробили правильних висновків, вони не зрозуміли, що це Господь їм хоче щось показати через євреїв. Вони вирішили, що корінь всього зла - це євреї, а не їхні ідоли і лиходійства. Погналися за євреями і потонули в Червоному морі. Можливо, тому сьогодні Єгипет вже не Єгипет, а Арабська Республіка Єгипет. Це все одно, що Арабська Республіка Україна, наприклад.

Євреї були інструментом в руках Господа, притчею, яку потрібно було правильно розуміти. І горе було тому, хто вирішував, що євреї - корінь всього зла.

Ісаак Ньютон говорив, що в Біблії більше достовірності, чим у всій світовій історії разом узятій. Старий Завіт є великою цінністю також з історичної точки зору. Я не знаю, чому ви, Ярославе, вважаєте, що кількість народу в Старому Завіті завищена. Звідки дані?

Історія євреїв описана в Біблії дуже відкрито і безсторонньо для самих же євреїв. Навіть їхні найбільші лідери представлені з жахливими вадами і слабостями. Це не схоже на видуманий текст. Представляти себе в такому негарному світлі, а потім боротися з антисемітизмом? Хоча, у цьому щось є. Але в цьому їхня сила - євреї вірять, що це Бог їх карає і рятує. Вони сподіваються на Бога.

Неодноразово в своїй історії євреї влаштовували те, що ми називаємо геноцидом. Вони повністю знищили багато народів (вбивали все живе - жінок, дітей, навіть худобу), захоплюючи Землю Обітовану. Вони знищили навіть одне власне коліно - Веніамінове. Ну, і потім усі коліна Ізраїлю довго воювали проти коліна Іуди. Можливо, воюють до цього дня.

Я думаю, що людина, яка не читала Старий Завіт, не може правильно зрозуміти євреїв, осягнути їхню віру, їхню силу, їхню таємницю. У Біблії я побачив людей з тими ж проблемами, страхами і комплексами, що і у мене. Зник мій побутовий антисемітизм, заснований на нерозумінні і страху, і з'явився інтерес - чому я можу навчитися у євреїв? І головне, - я зрозумів, що без місії, без пророцтва, без бачення майбутнього народ неприборканий і приречений на зникнення. Україна існує завдяки баченню її пророків, і існуватиме до тих пір, поки ми зможемо бачити її призначення, її велике майбутнє.

Я думаю, що євреї були зацікавлені в усуненні джерела постійної загрози, яким були для них українці. Голод 1932-33 років - хороша можливість відквитатися за нескінченні багатовікові погроми. Під час Голодомору, здається, не помер із голоду жоден єврей, хоча в багатьох містах вони складали більшість. І якщо ми всі знаємо про українців, «праведників миру», які рятували євреїв під час Холокоста Другої світової війни, то я нічого не чув про євреїв, які рятували українців із голоду під час Голодомору. Євреї звільняли багаті землі від ворожого народу - українців. І у них це мало не вдалося. У Старому Завіті у них це неодноразово виходило. Може, це вже Ісус Христос заступився за українців?.. Що Господь хотів нам показати? Що у всьому - провина євреїв? Може, погнатися за ними?

Чому ми можемо навчитися у євреїв? Вірі, сміливому й оптимістичному мисленню, гумору, який вони зберегли навіть перед обличчям смертельної загрози. Нам потрібно навчитися у них стосункам із Господом. Оскільки їхні проблеми допомогли нам отримати надію і порятунок. Це благословення для нас, що ми так довго жили з євреями. І це милість Бога, що ми не повністю знищили їх, а вони не повністю знищили нас. І це дурниця і не догоджання Богові тепер ненавидіти євреїв і вважати їх коренем всіх наших проблем. Корінь наших проблем - це ми самі. І українці можуть стати великим народом і здивувати Господа не шляхом знищення євреїв, а завдяки Вірі, Любові і Надії. Вірі, що Бог Великий, любові один до одного і до Бога, і надії - покладання надії на Бога, а не на свої литки.

А з своїм обраним народом Господь сам розбереться. Євреї - народ, обраний Богом. І неважливо, вірить у це хто-небудь чи ні. Якщо це не так, то до чого тоді всі ці розмови? Багато хто говорить, що євреї втратили свою обираність, коли не прийняли Ісуса Христа, але апостол Павло закликає нас не радіти особливо з цього приводу. Тому що Господь не благоволить до дурних.

Звичайно, українців хвилює питання, чи можуть євреї в принципі представляти загрозу для існування української нації? Безумовно. Євреї представляють для нас таку ж загрозу, як і Господь Бог.

Пастка в тому, що це питання відводить нас від головної відповіді: джерело загрози для української нації - в самій українській нації. Євреї були свідками зникнення не тільки Єгипту – зникли Ассірійська, Вавілонська, Персидська, Римська, Візантійська, Московська імперії та інші «великі і вічні» держави. Тільки Господь вирішує, скільки ще існуватиме Україна.

І, може, Господь і благословив нас тому, що одного разу один українець врятував одного єврея...