Громадський активіст Михайло Андрійович для «Малакави» про заяву Віктора Медведчука, що у президента Петра Порошенка є політична воля виконати політичні домовленості, передбачені «Мінськими угодами», проте такої політичної волі немає у парламенті.
«Тезу Віктора Медведчука про те, що «… у Порошенка є політична воля для представлення вибіркової амністії військовим злочинцям та «особливого статусу» Донбасу» не можна назвати вмотивованою. І не у відсутності «політичного ресурсу» тут причина - а в страху сучасної української влади перед власним народом!
У теперішньому складі Верховної Ради присутня значна частина осіб, котрі, в тій, чи іншій іпостасі, причетні до дестабілізаційних процесів, що мали місце в Україні періоду 2013-2014 років, наступної зради національних інтересів в Криму та на Донбасі. Нині всі вони розуміють неминучість понесення кари – тому намагаються, якщо не реабілітуватися, то відволікти увагу від гостроти постановки питання та затягти час.
Мінські домовленості з «безальтернативних» все більше переходять в статус «безрезультатних» для України – якщо не збиткових. Ніде правди подіти, майже 3 роки «мінська площадка» слугувала ринком торгівлі інтересами України. За цей час Росії вдалося перевести фокус уваги Євросоюзу та США від «української проблеми». Та це коштувало неабияких ресурсів – як політичних та фінансових, так і «людської маси». Російська верхівка розуміє, що Крим ще якось можна буде утримувати – квазі- республіки «ЛНР» та «ДНР» стають непосильним тягарем.
«Замороження конфлікту» лише частково впливає на вирішення проблеми. Як і введення «миротворчого контингенту». Слід очікувати того, що саме на Україну буде покладене зобов’язання відбудови зруйнованої інфраструктури Донбасу. Зрозуміло, що для реалізації цього проекту матимуть місце значні кредитні вливання від «світових фінансових груп».
