Останнім часом в усіх місцевих ЗМІ публікуються статті й транслюються передачі по телебаченню і радіо про стан рієлторського ринку в місті Івано-Франківську. Автори та учасники численних інтерв’ю всі як один твердять, що ціни на квартири в Івано-Франківську найнижчі в Україні, їх неможливо знижувати, а квадратні метри житла будуть і надалі швидко розкуповуватися.Тим часом, як повідомляють представники бюро нерухомості, зокрема «Бульвар-ІФ», така перспектива не відповідає реаліям часу.
На даний момент в Івано-Франківську обсяги продажу житла катастрофічно впали. Вартість житла, наприклад, в такому районі міста як Пасічна, зменшилась з 900 доларів за квадратний метр до 800 $. Але навіть і за таку ціну торги ведуться вкрай повільно, бо і ціни явно завищені, і потенційні покупці не можуть скористатися кредитами і коштами зі своїх депозитних рахунків у банках. В цілому,
експерти передбачають подальше зниження цін на житло.Отож, масштабне будівництво в Івано-Франківську зупинилось. Зростання цін на квартири, на думку багатьох експертів ринку нерухомості Івано-Франківська, досягло свого максимуму. Вкладати кошти в нерухомість стало не тільки невигідно, але й, навіть, збитково. А колишній будівельний бум можна пояснити як наслідок спекулятивних цін на житло, можливість швидко розбагатіти за чужі гроші. Нині забудовники «плачуться», що квартири не розкуповують. Нові бізнесмени так звикли до «халяви», і 100% накруток, що зниження цін на житло оголошують як катастрофу. Чесно заробляти гроші з рентабельністю бодай 15-20% поки що ніхто не хоче.
Ціна — 1200-1400 $ за м.кв. у провінційному Івано-Франківську і у столицях держав, де галичани заробляють гроші, тобто у Лісабоні, у Мадриді, в Афінах зрівнялась. Це ще одне свідчення штучного завищення цін людьми, які наживаються на ошукуванні простих громадян, що нелегкою працею за кордоном заробляють кожен долар чи євро. Вочевидь існує змова монополістів забудовників житла, вони встановлюють завищені ціни і не дають ринковим механізмам регулювати ціни.
Парадокс, але ціни на 1м.кв. житла, яке ще тільки в проекті, на папері, коштує ту ж ціну, що і на 1м.кв. готового сирцю. Який же тоді зиіст вкладати свої гроші, в «дольову участь»? За таких умов дольова участь — це обман, коли вам за ваші ж гроші спритні ділки будують житло, і продають його в 2 рази дорожче собівартості, причому отримуючи від вас гроші наперед за ще не збудоване житло, тобто, фактично, отримуючи від вас безвідсотковий кредит...
З іншого боку, люди не можуть більше терпіти спекулятивні ціни на житло. Скажімо, за ціни 1200 доларів за квадратний метр площі житла в центральній частині міста чистий прибуток забудовників складає 600 доларів, тобто половину від вартості житла. А, відповідно, всі побори, хабарі, відрахування в місцевий бюджет «бізнесмени від житла» включають у вартість квадратного метра, тобто переносять на покупця.
Купівельна спроможність городян не дозволяє купувати об'єкти нерухомості за ціною, що перевищує $30 тис. В Україні в людей дуже низькі заробітки, часом на холодильник, телевізор, пральну машинку не завжди заробиш, не те щоб на квартиру. А тепер навіть робота за кордоном не рятує, не дає змоги придбати таке дороге житло. Зрештою, як в такій бідній країні, як Україна, з такими низькими зарплатами, (середня зарплата 220-250 доларів, проти середньої 2500-3000 доларів в Європі), можуть бути європейські ціни на житло? Тож майже всі, хто мав гроші, і хотів придбати житло його вже купив.
За даними приватних ЖЕО і ОСББ нині 50% квартир в зданих в експлуатацію новобудовах пустують, оскільки їх власники потребували не квартир, як житла, а думали про те, як вигідно вкласти гроші, або як врятувати їх від знецінення.
Отже, ринок житла вже давно перенасичений, а решта народу, при таких цінах, на свою зарплату нового житла, не матиме ніколи.
Олекса Тихий, «Остров»
