У п'ятницю, 6 червня, депутати Івано-Франківської обласної ради разом з тією частиною глядацької авдиторії ОТБ "Галичина", що в змозі витримувати прямі ефіри з сесійної зали, знову переконалися в непересічних арифметичних і логічних здібностях голови ради Ігоря Олійника. Голова звітував про результати роботи — своєї й депкорпусу — протягом останнього року і вдруге з часу виборів 2006-го. Монолог пана Олійника зайняв 20 хвилин, а друкована версія звіту помістилися на 12 сторінках спеціальної брошурки. У книжечці з маніакальною ретельністю підраховано кожен порух представницького органу і його лідера.
Отже, з травня 2007 по травень 2008 на 13-ій-20-ій сесіях прийнято 271 рішення, в тому числі 14 — з питань уточнень та виконання бюджету, 9 — з питань реалізації регіональних програм, 42 — з питань майна, 22 — із земельних питань… Затверджено 14 програм… Прийнято 10 звернень… Постійні комісії засідали 131 раз, в тому числі — 12 разів на виїзді, 8 — спільно. Далі йде безнадійно точна інформація по кількості засідань кожної з комісій зокрема, і на завершення читач капітулює перед 813 розпорядженнями голови, з них з основної діяльності — 597, з особового складу — 72, про відпустки — 68 і про відрядження — 76. Спільно з губернатором — 133 розпорядження! В середньому виходить 2,2 розпорядження щодня без вихідних. Уся ця арифметика, на переконання пана Олійника, є доказом ефективності його роботи. А конкретніше — обґрунтуванням двох основних тез звіту.
Теза перша: усупереч безперервним політичним чварам в Україні обласна рада зберегла стабільність (улюблене слово голови) і цілісність. Ясна річ, скромну роль гаранта стабільності, такої собі непорушної скелі в розбурханому політичному морі, голова відводить собі. Щоправда, у чому саме полягає стабільність, не зрозуміло. Невже в тому, що гризня між бютівцями й нашоукраїнцями в облраді стабільно не припиняється з часу підписання коаліційної угоди? Прикметно, що одразу ж після звіту спалахнула сварка між авторитетним бютівцем Богданом Гдичинським і самим Ігорем Олійником. Від знущальних інтонацій Гдичинського голову довелося захищати усім нашоукраїнським гуртом: Романія Постолянюк пригрозила, що депутати НУ вийдуть із залу, якщо бютівець не припинить збиткуватися. Гдичинський припинив, певно, тільки заради цілісності.
Теза друга: рада ефективно співпрацювала з новим губернатором Миколою Палійчуком і його командою. Безперечно, керівництво ОДА і облради демонструвало протягом останніх півроку небачену раніше — за часів губернаторства Романа Ткача — єдність поглядів. Наприклад, депутати підтримали губернатора у конфлікті з корумпованою Тендерною Палатою, ухваливши 28 лютого 2008 року положення "Про тимчасову організацію закупівель за державні кошти". Губернатор, у свою чергу, не забуває запрошувати пана Олійника на різні врочистості, завдяки чому Ігор Мирославович частіше "світиться" в теленовинах. Хай там як, співпрацю слід лише вітати, однак деякі спільні "перемоги" ОДА й облради не викликають ентузіазму.
Так, січневе погодження розширення меж курортної Поляниці на 650 га є не лише відвертим лобізмом інтересів ТК "Буковель", а й створює загрози земельних махінацій. Критичні відгуки фахівців отримали й інші ініціативи обласної ради. Зокрема, за наполегливими спробами передати 8 тис. га лісів Прикарпатського військового лісгоспу підупалому комунальному підприємству "Івано-Франківськоблагроліс" експерти з лісового господарства вбачають особистий інтерес окремих високопосадовців ради. Розподіл майже 15 млн. грн. екологічного фонду у березні цього року різко розкритикували фахівці-екологи. Приклади можна продовжувати. Та, незважаючи на критику, потрібні рішення щоразу проходили завдяки "повному порозумінню", яке чомусь дедалі більше нагадує домовленість про розподіл "тем" і взаємне невтручання.
Дещо приспаних аналітикою голови депутатів пожвавив нашоукраїнець Ігор Гаврилюк. Як завжди, він був дотепним і безжальним: "Голова, на думку голови, працює бездоганно… Жодного натяку на самокритику". Тим часом звіт зовсім не висвітлює роботу депутатів і комісій, обходить увагою численні факти ігнорування рішень сесій чи запитів, критично низький рівень депутатської дисципліни тощо. "Та загалом, якщо не брати до уваги мої надто різкі, несправедливі й необґрунтовані зауваження, то звіт толерантний, глибокий і змістовний, просякнутий любов'ю і проникнутий глибокою повагою до самого пана голови і депутатського корпусу, що надихає на нові звершення, — іронізував пан Ігор. — Пропоную взяти звіт до відома під оплески присутніх".
Що й сталося.
Андрій СОВА"Галицький кореспондент", №22, 12.06.2008р.
