Перед жодною з чотирьох олімпіад, у яких брала участь українська команда, не звучало на її адресу стільки песимістичних прогнозів, як перед пекінською. Мовляв, на підготовку добрих спортсменів у країні хронічно не вистачає коштів, і якщо попередні рази ми й «виїжджали» за рахунок колишніх напрацювань – то цього разу нічого не вийде, більше десятка медалей не наберемо. Тим паче, що навіть наша «золота рибка» Яна Клочкова останнім часом «плаває» хіба в ґламурних тусівках… Навіть Національний олімпійський комітет у це повірив і виставив нашим олімпійцям завданням-мінімум «несерйозну» залікову цифру – 15 медалей. Це при тому, що у всіх трьох попередніх олімпіадах – в Афінах-2004, Сіднеї-2000 і Атланті-1996 – наші спортсмени завойовували по 23 медалі…
Одначе скептики помилилися! Так, держава зазвичай згадує про спортсменів лише напередодні відповідальних змагань, коли основний етап підготовки позаду, – але ж є ще й така невід’ємна річ як український національний характер, і він неодмінно дається взнаки! Вийшло так, що чимало наших олімпійців, від яких НОК чекав медалей, не здобували їх – та натомість «вистрелювали» ті, кого вважали «статистами» або навіть включали в склад олімпійської збірної «в останню мить». У висліді наш виступ у Пекіні виявився найкращим за всю історію української участі в олімпіадах – 27 медалей! А могло бути й 28, якби легкоатлетку Людмилу Блонську не дискваліфікували через уживання долпінґу…
Ось так виступили наші спортсмени: всупереч прогнозам спортивного начальства, завдяки національному характеру і на славу Україні!
Прикметно, що найбільше медалей ми здобули в «бойових» видах спорту – стрільба, боротьба, бокс…. Цікаво, чого б це?!
І ще одна важлива заввага: наші чемпіони є представниками всіх реґіонів країни. Спорт об’єднує!
…Країна мусить знати своїх героїв! Тому згадуємо тут усіх, хто долучився до української спортивної слави.
ЗОЛОТО1. Олена Хомрова, Галина Пундик, Ольга Харлан, Ольга Жовнір – фехтування на шаблях, командний турнір.
2. Артур Айвазян (Львів), стрільба з гвинтівки, 50 м.
3. Віктор Рубан (Харків), стрільба з лука.
4. Олександр Петрів (Львів), стрільба з пістолета, 50 м.
5. Наталія Добринська (Вінниця), багатоборство.
6. Інна Осипенко-Радомська (Київ), гребля на байдарках, 500 м.
7. Василь Ломаченко (Білгород-Дністровський), бокс, 57 кг.
Крім цього, Василя, який фінальний бій виграв нокаутом у першому раунді, визнали найкращим боксером олімпіади – незважаючи на те, що цей титул зазвичай присвоюють важковаговикам!
СРІБЛО8. Ольга Коробка, важка атлетика, 75 кг.
9. Юрій Сухоруков (Донецьк), стрільба з гвинтівки, 50 м. з трьох позицій.
10. Василь Федоришин (Калуш), боротьба, 60 кг.
11. Андрій Стадник (Львів), боротьба, 66 кг.
12. Ірина Ліщинська (Донецьк), біг на 1500 м.
БРОНЗА13. Роман Гонтюк (Івано-Франківськ), дзюдо, 81 кг.
14. Ілля Кваша (Миколаїв), Олексій Пригоров (Харків), стрибки у воду.
15. Наталія Давидова (натуралізована українка, родом з Росії), важка атлетика, 69 кг.
16. Армен Варданян (Запоріжжя), боротьба, 66 кг.
17. Ірина Мерлені (Хмельницький), боротьба, 48 кг.
18. Леся Калитовська (Луганськ), велотрек.
19. Олександр Воробйов (Луганськ), спортивна гімнастика.
20. Олена Антонова (Нікополь), метання диска.
21. Тарас Данько (Київ), боротьба, 84 кг.
22. Вікторія Терещук (Луганськ), п’ятиборство.
23. Денис Юрченко (Донецьк), стрибки з жердиною.
24. В’ячеслав Глазков (Луганськ), бокс, 91 кг.
25. Юрій Чебан (Одеса), гребля на каное, 500 м.
26. Наталія Тобіас (Луганськ), біг на 1500 м.
27. Ганна Безсонова (Київ), художня гімнастика.
Джерело:
"Народне слово"