Західноукраїнське місто Івано-Франківськ відзначило 65-річчя дивізії СС "Галичина", пише видання Известия
Святкування пройшло з пафосом, парадом і... закликами знищити тих, хто як і раніше сміє говорити по-російськи на Західній Україні.
Ветерани СС посеред міста виспівували свої бойові пісні про те, як вправно вони знищували радянських партизан і бійців "москальської армії", а також визволителів. Так на Західній Україні зневажливо називають радянських бійців і їхніх нащадків, що залишилися жити на території від Львова до Івано-Франківська. Колону "Галичини" зустріли кілька десятків комуністів і соціалістів з червоними прапорами і плакатами "Фашизм не пройде!". Ветерани-есесівці зробили вигляд, що не помітили їх. Вирішили не псувати ювілейні урочистості.
Якраз перед "святом" міські депутати Івано-Франківська підтвердили своє рішення визнати всіх, хто боровся проти Радянської Армії на боці фашистської Німеччини, "учасниками бойових дій за свободу і незалежність України" 24 колишніх бійців СС, які жили в Івано-Франківську і марширували на чолі колони, отримують всі пільги, які є у ветеранів Великої Вітчизняної війни, включаючи знижки на житлово-комунальні послуги. Міськрада виправдала своє рішення тим, що майже всі бійці "Галичини", що живуть в місті, відсиділи в радянських таборах - третина з них стала інвалідами 1-ої групи.
Ще до івано-франківських урочистостей МЗС Росії поширив офіційну заяву: "У зв'язку з намірами українських націоналістів добитися реабілітації колишніх есесівців з дивізії "Галичина". У нім мовиться, що спроби виправдати есесівців негативно позначаться на українсько-російських відносинах.
З протестом проти маршу "Галичини" виступила і російська община Львова. Вона заявила, що проведення акції "ображає почуття громадян України". Це ж, до речі, підтвердили і соціологи. Згідно з їхніми даними, на території Галичини, в Львівській, Тернопільській та Івано-франківській областях, де регулярно проводяться марші есесівців, хочуть жити лише 11 відсотків українців.
Довідка "Известий": Дивізія СС "Галичина" була створена в 1943 році з 18 тисяч добровольців. Вона брала участь в боях на Західній Україні до літа 44-го року. Потім дивізію, що втратила близько 7 тисяч людей, відправили битися з партизанами в словацькі гори. Після війни більшість есесівців опинилися за кордоном, а ті, хто повернувся, потрапили до радянських таборів.
Джерело: Корреспондент.net