Організатори «Кубку Карпат» по джипінгу під тиском природохоронних організацій
відмовились від проведення перегонів. Про це 23 травня йшлося в прямому ефірі передачі «Екологіка» на радіо «Ера FM».
Півроку тому українські громадські організації природоохоронного спрямування розгорули кампанію проти так званого «джипінгу» - перегонів на високопрохідних автомобілях класу 4х4 по природних ландшафтах. Факти проведення таких перегонів неодноразово зафіксовані в Криму (Тарханкутський та Керченський півострови), на Харківщині, Київщині та в інших областях. Відомо і про джипінг на заповідній Кінбурнській косі. Проте найбільш привабливою для джиперів місцевістю лишаються Карпати. Початок цьому поклав неприємний прецедент, коли восени відбулась акція «підкорення» г.Говерли на відчизняному джипі «Нива». Така зухвала PR-акція майже відразу призвела до появи в Карпатах масового джипнігу. Згодом розгорнулась і протестна кампанія проти цього. Не виключено, що лише завдяки кампанії протесту, власне слово «джипінг» перестало бути в Україні сленгом самих автолюбителів і набуло цілком офіційного змісту.
Варто нагадати і про аргументи природоохоронців, адже протест проти джипінгу не є голослівним і має серйозне наукове підгрунття. Головна шкода, яку приносять джипи, це власне те, що вони нищать колесами рослини та тварин, що мешкають в горах. Власники позашляховиків, в своїй більшості, переконані, що їхніми автомобілями слід їздити саме поза шляхами. А в горах поза шляхами є лише дика природа. В Карпатах зростає дуже багато ендемічних рослин, тобто таких, які зустрічаються лише тут. Аналогічно, тут мешкають і тварини, які можуть жити лише в горах. В диких куточках досі живуть ведмеді і рисі. І лишились вони лише тому, що досі є місця, де диких тварин ніхто не турбує. Тут, в Карпатах, зосереджена і третина всіх видів тварин і рослин, що занесені до Червоної книги України. Навіть якщо джипами їздити не по гірських полонинах і, як висловився Михайло Богомаз, «ганяти овець», а лише по дорогах – все одно можна завдати дуже суттєвої шкоди природі. Це твердження, переважно, стосується джипінгу навесні. Справа в тому, що навесні, в коліях розбитих гірських доріг затримується багато води. Утворені калюжі є ідеальним місцем для розмноження трьох занесених до Червоної книги України видів земноводних: тритонів карпатського та альпійського та символу самих Карпат – саламандри плямистої. У весняний період всі тритони і саламандри знаходяться в калюжах, тобто переважно – в дорожних коліях. Достатньо одному джипові проїхати по розбитій гірській дорозі, як всі зникаючі тритони і саламандри на цьому відрізку, загинуть. На жаль, так сталось 29-30 березня, коли в районі с.Ясиня таки провели перший тур «кубку».
Жодна з європейських країн не рекламує свої гори, як місце проведення джипінгу, і, схоже, ніде крім Марокко джипінг в горах взагалі не дозволяють.
Після початку протестної кампанії, яка проходила переважно в режимі офіційного листування, доволі швидко стало відомо, що розрекламовані перегони насправді не мають ніяких дозволів. Контролюючі органи, місцева влада і Міністерство охорони навколишньго природного середовища України вперше дізнались про наміри джиперів не від них самих, а від природоохоронців. Організатори, здавалось би освідчені в туристичній галузі, навіть не намагались отримати дозволи на порведення своїх заходів. І це при тому, що частина маршрутів запланованого «кубку» мала проходити на територіях природно-заповідно фонду – в карпатських заповідниках і національних парках. Як результат, всі контролюючі органи винесли заборони, районні та обласні ради регіону повідомили, що в разі надходження запитів на погодження, джипінгу в горах ніхто не дозволить. А Івано-Франківська обласна державна адміністрація навіть видала спеціальне розпорядження, яким заборонила джипінг в області.
23 травня, під час радіоефіру, присвяченого конфронтації природоохорнців і екстремального спорту, обговорювалось і питання джипінгу. Ініціатор потестної кампанії Михайло Богомаз відзначив, що в Україні є безліч територій, де можна їздити на позашляховиках. Втім, для своїх змагань джипери обирають найцінніші і найбільш збережені природні куточки. «Що занадто – те нездраво» - вважають природоохоронці. Джипери хочуть і покататись на позашляховику і відчути кайф. Проте незайманої природи не може бути там, де їздять джипи. Пояснювати це самим джиперам важко, адже люди, спраглі адреналіну і екстремальних відчуттів, ні за що не будуть тверезо слухати будь-кого, хто каже, що вони не праві. Навіть коментуючи статті у інтернеті, джипери переважно вдаються до лайки або дешевих звинувачень природоохоронців у «заказусі». Тому захисники природи змушені були діяти через контролюючі органи. І це дало свій результат. На джипінгу поставлено крапку.
Про відмову від проведення «Кубку Карпат» повідомив керівник оргкомітету Іван Яцик в прямому ефірі «Ера FM». Зі слів пана Яцика, джипніг, і березневий тур «кубку» відбувався лише в межах населених пунктів і жодних порушень не відбувалось. Проте, контролюючі органи мають іншу думку. Зі слів Івана Яцика, екологи затероризували його до стану, коли він змушений був відмовитись від проведення перегонів. Проте самі природоохоронці запевнили слухачів, що в рамках кампанії лише надсилали скарги. Між усім робили це грормадські організатори з усіх регіонів України.
Одним з аргументів організаторів «Кубку Карпат» до того, навіщо взагалі проводити такий кубок було те, що Українські Карпати потребують реклами. На думку ж екологів, саме дика природа повинна приваблювати туристів до Карпат, а не можливість її понищити колесами.
Михайло Богомаз також зазначив, що ніхто з учасників кампанії не виступає проти джипінгу або іншого екстремального спорту як такого. Все можна робити в міру і слід робити так, щоб не приносити шкоду природі.
Джерело: Майдан
