23 червня в меморіальному комплексі Дем’янів Лаз поблизу Івано-Франківська відбулося поминальне віче-реквієм за невинно убієнними українцями, що загинули у боротьбі за Українську державу.
Вшанування невинно убієнних українців на Зелені свята у Демяновому Лазі є традиційним з часу віднайдення там у 1989 році масових поховань закатованих енкаведистами у Станіславській тюрмі людей.
Участь у заході взяли народні депутати України від ВО «Свобода» Олександр Сич та Руслан Марцінків, голова обласної ради Василь Скрипничук, представники міської влади, громадських організацій краю.
«Сьогодні, схиляючи голови перед усіма, хто воював, хто боровся і хто безневинно впав у цій боротьбі, я хотів би, щоб вся українська громада пам’ятала , що всі ці люди , вмираючи не своєю смертю, наближали час відновлення державної незалежності України. Ми ж зобов’язані своєю щоденною працею утверджувати цю незалежність», – наголосив, звертаючись до присутніх голова Івано-Франківської обласної ради Василь Скрипничук.
Поминаючи за традицією на Зелені свята усіх близьких, усіх тих, хто перейшов у краще життя, з часу другої світової війни та національно-визвольних змагань такою ж традицією, за словами народного депутата України Олександра Сича, у цей день стало також вшановувати усіх тих, хто десь далеко загинув і невідомо, де їхні могили. Особливо це стосується Дем’янового Лазу, де ми символічно вшановуємо усіх тих, хто загинув – лише за те, що був українцем, або ж через те, що вів цілеспрямовану боротьбу за Українську державу.
«У цей день ми стаємо свідками символічного єднання усієї української нації – за визначенням Шевченка – кровно-духовної спільноти мертвих, живих і ненароджених. Це не наше право, а наш обов’язок передати майбутнім поколінням все те, що ми одержали у спадок: і нашу історію, і нашу культуру, і Українську державу, і пам'ять про тих, хто за неї боровся. Якщо ми не будемо шанувати традицій, то хто після нас буде це робити?!», – відзначив Олександр Сич.
Як зауважив свободівець, завше в українській історії найбільша загроза йшла зі Сходу України – то зі степу, то з боку Московської імперії, а сьогодні – з нашого внутрішнього, бандитського, кримінального Сходу.
«Будьмо готові і цій небезпеці протистояти. Щоб не довелося вже нашим нащадкам не тільки згадувати жертв Дем’янового Лазу, як зараз робимо ми, а щоб не прийшлось, не приведи Господи, шукати нові Дем’янові Лази. А це вже залежить від нас. Слава Україні».
