17%
українців, опитаних у вересні, вважають президентську форму правління оптимальною для України,
третина підтримує президентсько-парламентську форму правління, чверть –
парламентсько-президентську, 5% - парламентську, 4% - диктатуру, а 18% - не
змогли визначитися з даного питання.
Варто
зазначити, що порівняно з результатами дослідження, проведеного у квітні 2010
року, підтримка президентської форми правління знизилась у 1,5 рази – з 26% до 17%, а підтримка
парламентсько-президентської форми правління навпаки зросла з 16% до 23%.
Тенденції
щодо росту підтримки посилення президентської влади характерні лише для
Донбасу, в решті регіонів зросла підтримка парламентсько-президентської, або
парламентської моделі.
Серед
найбільших прихильників посилення президентської влади виборці Партії регіонів
та Сильної України, серед найбільших противників – виборці Батьківщини та
Фронту змін.
Також
опитані мали змогу визначитись щодо оптимального, на їх погляд, способу
призначення Прем’єр-міністра. Так, на думку 18% респондентів, Президент має
напряму призначати Главу уряду без погодження з парламентом. Майже третина
підтримали чинний порядок призначення Прем’єра (кандидатуру Прем’єр-міністра вносить на розгляд
Президента парламентська більшість. Далі Президент вносить її на розгляд
парламенту, де голосуванням депутатів
ухвалюється остаточне рішення). 8% опитаних вважають, що парламент має
напряму призначати Главу уряду без погодження з Президентом, а 29% взагалі
хотіли б обирати Прем’єр-міністра країни на виборах. 14% респондентів не змогли
визначитися з даного питання.
До речі,
якби вибори Прем’єр-міністра відбувались найближчим часом при умові, що на цю
посаду не претендували В.Янукович, оскільки є Президентом країни та
Ю.Тимошенко, оскільки є лідером опозиції, 20,6% підтримали б кандидатуру
С.Тігіпка, 17,2% - М.Азарова, 12,5% - А.Яценюка. Ще 2,8% проголосували б за
Р.Ахметова, 1,9% - за В.Ющенка, 0,8% - за Ю.Єханурова, 0,7% - Б.Колеснікова,
0,4% - Ю.Бойка, 0,3% - А.Клюєва. 8%
респондентів підтримали б іншу кандидатуру, 18% - не підтримали б
жодного або не голосували б, 16,8% не змогли визначитися з даного питання.
Порівняно з
результатами дослідження, проведеного у березні 2010 року, підтримка
кандидатури С.Тігіпка зменшилась майже вдвічі – з 39,4% до 20,6%, А.Яценюка
зменшилась з 14,9 до 12,5%. Натомість дещо зросла підтримка кандидатури
М.Азарова – з 15,6 до 17,2%. Щодо решти кандидатів зміни не відчутні. Найбільше
С.Тігіпка хочуть бачити у якості Глави уряду на Півночі, Центрі і Сході,
М.Азарова – на Півдні і Донбасі.
Ідею
скасувати зміни до Конституції, які були прийняті у 2004 році і діяли протягом
останніх 5 років при умові, що у разі такого рішення Президент матиме значно
більші повноваження, ніж зараз, підтримують 31% опитаних, не підтримують 50%.
Для 9% - байдуже, що відбуватиметься з Конституцією, кожний п’ятий - не
визначився.
Позитивні
оцінки ідеї скасування політреформи-2004 переважають негативні лише на Донбасі
і лише серед прибічників Партії регіонів, але це ще не означає, що питання
перетекло у виключно електоральну площину.
Так, чверть мешканців Заходу і Центру України підтримують ідею скасування політреформи-2004, теж саме
можна сказати і щодо 15% виборців Батьківщини, чверті виборців Свободи і Фронту
змін. З іншого боку 20% прибічників
Партії регіонів та понад 40% - КПУ та Сильної України проти скасування
політреформи-2004.
Проведений
більш детальний аналіз отриманих результатів підтверджує тезу, що частина громадян
України наразі погано орієнтуються в питаннях конституційної моделі та
політреформи як такої. Так, чверть
прихильників президентської форми правління вважають оптимальним способом
призначення Прем’єра через парламент, що цією моделлю якраз не передбачено.
Також більше чверті прихильників
президентської форми правління проти скасування політреформи-2004, а таке
рішення якраз і призводить до такої моделі. З іншого боку майже кожен десятий
прихильник парламентсько-президентської
та парламентської моделей підтримують ідею скасування політреформи-2004.
Наведені
дані щодо наявності розбіжностей у відповідях респондентів свідчать про їх
неготовність зробити чіткий вибір в ту чи іншу сторону через низьку
поінформованість по темі і відповідно низький рівень розуміння питання. З
іншого боку на світоглядні переконання громадян значний вплив мають суб’єктивні
чинники. Наприклад, респондент може підтримувати президентську модель і разом з
тим не підтримувати чинного Главу держави, або навпаки підтримувати парламентську
модель і зовсім не довіряти цьому інституту в Україні.
Усі наведені
фактори підтверджують, що питання зміни конституційної моделі гостро дискусійне
для України і потребує перш за все широкої роз’яснювальної роботи серед
населення.
Крім того,
винесення питання на порядок денний може викликати певну суспільну
нестабільність.
Так, третина
опитаних переконані, що у разі зміни повноважень Президента потрібно проводити
перевибори Глави держави, не підтримують цю тезу 45%, а 22% - не визначились.
Майже 60%
респондентів негативно ставляться до ідеї продовжити повноваження нинішнього
складу Верховної Ради України до 2015 року. Підтримують цю ідею лише 19%
опитаних. 22% - не визначились. Найбільше прихильників ідеї перенесення
парламентських виборів на Півдні і Донбасі, хоча і в цих регіонах негативні
оцінки такого рішення перевищують позитивні.
Також ватро
звернути увагу на те, що серед виборців Партії регіонів найбільше невизначених
як з питання необхідності перевиборів Глави у разі зміни його повноважень, так
і в питанні продовження повноважень нинішнього складу Верховної Ради України до
2015 року. Таким чином вони досі вагаються щодо підтримки цих ініціатив, що вже
свідчить про неоднозначність їхнього ставлення.
Аудиторія дослідження: населення України віком від 18 років і старші
Вибіркова сукупність: 2000 респондентів
Метод дослідження: особисте
формалізоване інтерв’ю згідно з опитувальником (face to face)
Помилка репрезентативності дослідження: для значень
близьких до 50% похибка становить не більше 3%, для значень близьких до 30% -
не більше 2,6%, для значень близьких до 10% - не більше 1,8%
Терміни проведення дослідження: 9 – 16 вересня 2010 р.
Розподіл областей:
Захід: Волинська, Закарпатська, Ів.-Франківська, Львівська, Рівненська,
Тернопільська, Чернівецька
Центр: Вінницька, Кіровоградська,
Полтавська, Хмельницька, Черкаська
Північ: м. Київ, Київська, Житомирська,
Сумська, Чернігівська
Південь: АР Крим, Одеська, Херсонська,
Миколаївська, м. Севастополь
Схід: Дніпропетровська, Запорізька, Харківська
Донбас: Донецька, Луганська