Протягом першого півріччя 2010 року в роботі Верховної ради України сталися значні зміни. Після президентських виборів офіційно розпалась коаліція БЮТ, НУНС та Блоку Литвина. Натомість була сформована коаліція Партії регіонів, КПУ та блоку Литвина, до якої долучились поодинокі депутати зі складу БЮТ і НУНС. Слід відзначити, по попри окремі спалахи депутатської активності, в цілому сесія пройшла набагато спокійніше, ніж попередня.
Що стосується ефективності роботи парламентарів у законодавчій площині, то за кількісними показниками прийнятих законів та постанов, на першому місті, як і раніше залишається Партія регіонів (182 документи), на другому БЮТ (95). На третьому місці опинився Кабінет міністрів, Верховна Рада ухвалила 50, представлених ним законодавчих актів. На четвертому – НУ-НС (30) і останній щабель у списку законодавчої активності протягом першого півріччя цього року посідає Президент з 23-ма ухваленими законодавчими документами.
Найбільше часу депутати Верховної ради присвятили організаційним питанням (34 документи), кадровим рішенням (48) та політико-правовому розвитку країни (24). Кабінет Міністрів у першому півріччі також зробив наголос на політико-правовому розвитку (14) та економічній ситуації (10). А Президента найбільше цікавили Нацбезпека(4) та Державне будівництво (4).
Як
наголошує Президент Фундації “Відкрите суспільство” Леся Шевченко, не зважаючи
на цьогорічне переформатування коаліції, ситуація із виконанням депутатами
передвиборчих обіцянок, суттєво не змінилась.
Так, поза увагою найбільшої парламентської фракції Партії регіонів і далі залишаються такі важливі пункти
передвиборчої програми, як
-
підтримка молоді,
вирішення житлової проблеми (через
проведення
земельних аукціонів);
-
якісна
безкоштовна медична допомога;
-
створення легального
і прозорого ринку землі;
-
створення Національної зернової біржі;
-
перехід до професіональної армії;
-
надання російській мові статусу державної.
Щоправда, слід відзначити, що регіоналам вдалось доволі
далеко просунутись у виконанні обіцянок стосовно здійснення
судової реформи та створення
нового Податкового кодексу, покращення стосунків з Росією (щоправда ціною, м`яко кажучи,
суперечливих «Харківських угод»; Закон України про ратифікацію Угоди між
Україною та Російською Федерацією з питань перебування Чорноморського флоту
Російської Федерації на території України). Слід відзначити, що у фахівців
залишаються питання щодо якості реформування судової системи чи нової редакції
Податкового кодексу, але зв`язка коаліція-уряд президент спрацювала.
Не виконує
своїх програмних обіцянок і БЮТ. Більшість запланованих фракцією
змін так і залишились на папері як у
період перебування при владі, так і за півроку в опозиції. Зокрема, йдеться
про:
-
конституційні зміни;
-
масштабну інтернетизацію країни;
-
декларування витрат державними посадовими особами та
держслужбовцями;
-
істотне посилення
кримінальної відповідальності за корупційні дії;
-
ліквідацію ПДВ.
На сьогодні можна з усією впевненістю говорити, що
практично нічого з обіцяного зробити до кінця каденції Верховної ради 6-го
скликання практично неможливо.
Як і у випадку з БЮТ, про НУ-НС можна сказати, що реалізувати свої програмні цілі в
парламенті цього скликання буде важко, а то й неможливо. Невиконаного ж
залишилося надзвичайно багато:
-
скасування депутатської недоторканності;
-
створення
інституту виборних мирових суддів;
-
доступне соціальне житло;
-
обов’язкове державного медичного соціального страхування;
-
проблем села.
Всі ці обіцянки підвисли в повітрі. Для їх виконання
немає політичної волі, фінансових ресурсів, бажання і вміння домовлятись з
опонентами. За останні півроку (як зрештою і за попередні два) НУ-НСу практично
нічого пред`явити
виборцям. З таким самим результатом
закінчили перше півріччя і дві найменші парламентські фракції – Блок Литвина і
КПУ.
Судячи з результатів за останні півроку чіткіше за решту
фракцій парламенту намагалися виконати
регіонали, хоча сказати, що вони послідовно,крок за кроком реалізовують
свою програму не можна. Проте домінування у правлячій коаліції, наявність свого
Президента та прем`єра
створює можливості для доволі плідної законодавчої роботи. На відміну від
попередньої коаліції з БЮТ, НУ-НС і КПУ в нинішні майже відсутні прямі
конфлікти, не говорячи вже про відкрите протистояння прем`єра та Президента.
У БЮТ і НУ-НС в цьому сенсі здобутків майже немає. Проте
в цілому доводиться констатувати, що вся
парламентська діяльність має дуже мало спільного з політичними завданнями
викладеними в партійних програмах.
Судячи з аналізу діяльності фракцій політичних партій та
блоків представлених у Верховній Раді можна відзначити, що фактичне ігнорування
власних політичних програм це не виключення, а закономірність.