Чи не найобговорюванішою новиною останніх днів є виклик Юлії Тимошенко до прокуратури і поновлення кримінальної справи часів Леоніда Кучми. Владні мужі говорять про об`єктивність слідства, а опозиція не втрачає жодного моменту заявити про репресії. Серед можливих причини нового-старого відкриття справи проти Тимошенко є:
- відновлення професійності й незаангажованості в роботі Генеральної прокуратури;
- бажання генерального прокурора Олександра Медведька вислужитись перед президентом, щоб продовжити своє перебування на займаній посаді;
- бажання колишнього генпрокурора і теперішнього заступника глави адміністрації президента Геннадія Васильєва довести розпочату ним справу до кінця;
- бажання президента Віктора Януковича в якнайкоротші терміни знищити колишнього прем`єр-міністра.
Якщо говорити про першу причину, то виникає питання до колишнього генпрокурора Піскуна (члена фракції ПР): чому справу було закрито при його керівництві Генеральною прокуратурою, адже про нові докази у справі не йдеться, а говориться саме про неправомірне закриття справи в 2005 році? В такому випадку, це може говорити про непрофесійність Піскуна як одного з представників партії влади, а значить і виникатимуть сумніви щодо професійності влади в цілому.
Якщо ж поновлення справи проти Тимошенко являється ініціативою генпрокурора Медведька, то йому прийдеться пояснити чому з листопада 2005 року (початок роботи Олександра Івановича на посаді) не було жодних спроб чи хоча б заяв про перегляд закриття справи.
Найбільш послідовним у «воскресінні» справи Тимошенко виглядає екс-генпрокурор Васильєв, що і в 2005 році заявляв про потребу нового розгляду справи. Але такою позицією Геннадій Андрійович протиставить себе діям соратників і фактично показує їхню непослідовність .
Загальновідомим і зрозумілим є бажання президента Януковича знищити опозицію в лиці Тимошенко. Зрозумілим є і те, що можливість тиску на прокуратуру в нього є. Тоді з`являються питання до радників і технологів президента, оскільки значно ефективніше було б дочекатися аудиту роботи попереднього кабінету міністрів міжнародними компаніями, знайти порушення (які, звичайно, були) і тільки тоді розпочинати кримінальне переслідування. За такого перебігу подій влада мала б значну кількість аргументів про аполітичність кримінальних справ.
Тепер же, після майже не обґрунтованого поновлення справи Тимошенко, влада ризикує мати абсолютне не сприйняття результатів аудиту і вкотре отримати в лиці Юлії Володимирівни «національного героя» і «борця за справедливість», тим самим зробивши їй подарунок.
