Місцеве самоврядування знову під прицілом

Прийнята Верховною Радою України Постанова «Про визнання такою, що втратила чинність, Постанови Верховної Ради України «Про призначення чергових виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів у 2010 році» №1889-VI від 16.02.2010 викликала в українському суспільстві чималий політичний резонанс, якому, в певній мірі, вдалось затьмарити собою навіть кульмінаційний момент президентських перегонів.

Судячи з інформаційних матеріалів, які з’являлись і з’являються в ЗМІ з цього приводу, можна сміливо припустити, що найбільше всіх нас хвилює тільки одне питання – з якою ж метою це зроблено? В пошуках відповіді ми почули заяви і про можливий підступ біло-синіх, які таким чином намагаються загнати блукаючих овечок-нунсівців до нової кошари-коаліції у разі її формування. Виплила і споконвічна проблема відсутності грошей в державі для виборчої кампанії. Зрештою, незалежно від характеру самої мети, яка спонукала до прийняття цього рішення, факт залишається фактом – 30 травня місцеві вибори не відбудуться. За таких умов слід шукати, мабуть, не тільки причини того, що сталося, але й наслідки, до яких дана подія призвела або ще може призвести. Тому спробуймо покинути загальнодержавний рівень наших аналітичних пошуків та глянути на все з висоти «локального польоту».

Соціальні магазини, рекламні сіті-лайти «Новий рік з новим мером», різного роду піар-акції «Обери студентського мера» і т. п. – що це? А це не що інше як поетапна реалізація виборчої тактики одного з потенційних кандидатів на посаду міського голови Івано-Франківська – Юрія Солов’я. І таких «Юріїв Солов’їв», для яких виборчі перегони розпочалися давним-давно, зараз по Україні можна знайти не один десяток. Адже ні для кого не є секретом, що в реальності будь-яка виборча кампанія розпочинається не за три місяці до дня голосування, як це в теорії передбачено нашими законами, а щонайменше хоча б за рік до цієї знаменної події, звісно, якщо кінцевою метою є дійсно перемога, а не просто піар.

А тепер поміркуймо про реальне значення документа прийнятого ВРУ 16 лютого для потенційних кандидатів на пост мера міста. Адже, по суті, кожен із них станом на сьогодні не тільки побудував тактику своєї виборчої кампанії − розподілив наявні ресурси між складовими (напрями кампанії) та за часом (етапи кампанії), але й вийшов на кінцеву пряму її реалізації. І ось, коли до фінішу залишилось ще кілька кроків, їх зупинили й чемно запросили перепочити. Здається, це не зовсім підходящий час для відпочинку, особливо, якщо при цьому врахувати, що більшість телеефірів вже наперед оплачено, піар-проекти з дня на день мають завершитись та й фінанси ось-ось заспівають романси!

До речі, поки вони перепочивають й міркують, яким же чином біля фінішу знову набрати швидкість, щоб перегнати своїх конкурентів, дехто з поважних народних обранців вже думає і над змінами правил самих змагань. У ВРУ пройшов перше читання проект Закону України «Про внесення змін до закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» (щодо обрання міських голів за мажоритарною системою абсолютної більшості), внесений представниками фракції НУНС, яким пропонується вибори міських (міст з населенням понад 75 тисяч чоловік) голів проводити за мажоритарною виборчою системою абсолютної більшості. В Івано-Франківській області під цю категорію підпадає тільки одне місто – Івано-Франківськ, для всіх інших залишиться попередня виборча система – відносної більшості. Отже, потенційні кандидати на посаду Івано-Франківського міського голови, будьте готові до того, що забігів може бути й два.

В цій ситуації не забуваймо і про висловлювання першого заступника Голови Верховної Ради України Олександра Лавриновича, який в грудні минулого року в ефірі 5-го каналу заявив, що не виключає проведення виборів за мажоритарною системою і до місцевих рад. За його словами за наявності політичної волі парламентської більшості парламент може за це проголосувати. Враховуючи сьогоднішній тенденції розвитку політичних подій, можна припустити, що ця «політична воля» з’явиться скоріше, ніж ми навіть припускаємо, адже пропозиції щодо проведення виборів до місцевих органів влади за мажоритарною системою неодноразово були озвучені і самим лідером регіоналів Віктором Януковичем. Тому з впевненістю можна очікувати на те, що Партія регіонів найближчим часом таки внесе на розгляд парламенту свій законопроект щодо проведення виборів до місцевих органів влади за мажоритарною системою.

Як бачимо, сюрпризи готують не тільки для кандидатів на посаду міського голови, але й для тих, хто має намір потрапити до міської, районної чи обласної ради.

Отож, місцеве самоврядування знову під прицілом. Прийнята 16 лютого 2010 року ВРУ Постанова так чи інакше вплине на кон’юнктуру результатів місцевих вибрів. Часові рамки – це надто важлива складова будь-якої виборчої кампанії, якій апріорі передбачено бути сталою, а не змінною величиною. Будь-які маніпуляції з нею нівелюють інший важливий компонент виборчого процесу – можливість політичного прогнозування.

Та все це здається просто дріб’язком в порівнянні із тими змінами, які, судячи з сьогоднішніх тенденцій, ще тільки чекають на нас. Повернення до мажоритарної системи виборів на місцевих виборах – це важливих крок. Куди – вперед чи назад, покаже тільки час. Сьогодні можна сказати лише одне – запровадженна в 2006 році пропорційна виборча система не виправдала покладених на неї сподівань, адже місцеві органи влади перетворились на арену відстоювання та боротьби партійних амбіцій, а не представництва та захисту інтересів відповідних територіальних громад.



Андрій Ревюк, політолог