За що своїх б’ють?

10 лютого 2010 року Президент України В. Ющенко на підставі рішення РНБО видав Указ № 145/2010 «Про оголошення території міста Калуша та сіл Кропивник і Сівка-Калуська Калуського району Івано-Франківської області зоною надзвичайної екологічної ситуації».

12 лютого Верховна Рада України, як і передбачено Конституцією, затвердила цей Указ, голосування відбувалося не без колізій, зокрема фракція БЮТ, всупереч Конституції, хотіла прийняти його лише в першому читанні, але, завдяки аргументації Калуського міського голови І.Насалика та депутатів з Прикарпаття від фракції НУНС, закон був проголосований і одразу підписаний Президентом.

Зокрема цим законом передбачено виділити в тижневий термін кошти місцевим бюджетам м.Калуша та Калуського району для нормалізації екологічного стану в зоні надзвичайної екологічної ситуації. Відповідну Постанову Кабмін мав би прийняти 17.02.2010р. на своєму засіданні…

Мав, але не прийняв, обіцяного, як відомо, чекають довго. Натомість ми почули коментарі в.о. міністра фінансів п. І.Уманського, що коштів нема і до затвердження бюджету 2010 не буде. Вочевидь, І.Уманський не є самостійною політичною фігурою і, як показує практика, будь-яких самостійних кроків без узгодження з прем’єр-міністром Ю.Тимошенко ніколи не робив. Аргументація в.о. міністра полягає в тому, що нібито запропонована сума 561,0 млн. грн. є завеликою і економічно-необгрунтованою. Аморальність такого коментаря шокує.

Подібна «логіка» урядовця викликає не просто здивування, вона обурлива і неприйнятна з будь-яких позицій.

По-перше, згідно з такою логікою до прийняття бюджету в Україні не можна гасити пожежі, боротися з повенями, буревіями, сніговими завалами, епідеміями, бо нема бюджету. Але життя не завмирає від того, що нема бюджету, і для цього й прийнятий відповідний закон, бо ситуація є справді надзвичайною. Мені, як уродженцю м. Калуша, який понад 10 років пропрацював на Калуському заводі калійних добрив, це відомо не з письмових звітів, а з власного досвіду (як і десяткам тисяч калу шан).

Лукавством і брехнею є посилання на суму 560,00 млн. грн. Панове урядовці та депутати від БЮТ, читайте указ, читайте закон, нема там такої суми, нема ніякої, все це віднесено до компетенції Кабміну. Фінансово-економічне обґрунтування в такому розмірі викладено лише в пояснювальній записці до закону, за підписом Р.Богатирьової і носить радше рекомендаційний характер. Зрештою ситуація і не вимагає одномоментного виділення всієї суми, тим більше, що її левова частка – 345,0 млн. грн. передбачена на відселення людей, а цей процес справді довготривалий. Але кошти для недопущення забруднення джерел водопостачання потрібні негайно, а це всього 2,5 млн. грн., 5,0 млн. грн. на укріплення дамби хвостосховища № 2 мабуть замало, проте їх треба якомога швидше, зрештою так як треба здійснювати протипаводкові, оздоровчі, санітарні та інші заходи, бо ситуація надзвичайна.

Висловлюю надію і впевненість, що Калуський міський голова, разом з депутатами від Нашої України, разом з політичною силою «Наша Україна» все-таки заставлять уряд виконувати закон.

Дивує байдужість до цієї проблеми депутатів з фракції БЮТ, хоча реально пов’язаний з Івано-Франківською областю тільки Д. Шлемко, решта «кураторів» приїжджають лише на вибори агітувати за «Нашу Юлю і за себе». Що ж, калушани їм повірили, і не вперше. В II турі президентських виборів за Юлю проголосувало 92,6 % мешканців Калуського району та 88,05 % мешканців м. Калуша.

І яка відплата за таку довіру? За що своїх б’ють?

Зрештою, питання можна поставити ширше. Якщо закон не виконують урядовці – то хто в державі його виконуватиме? Які тоді перспективи держави? І для чого красиві слова, що Україна переможе? Переможе кого – українців з Калущини?

Ну не любить Вона В.Ющенка, не хоче Вона підтримувати його ініціатив, але при чому тут калушани? Чи не пора і їм задуматись, що не все золото, котре блищить?

Не хочеться завершувати на негативі. На моє переконання, В.Ющенко, і «Наша Україна», як політична сила, докладе максимум зусиль для подолання штучного бютівського бюрократичного бар’єру, до речі для м. Калуша не першого, бо в свій час саме урядом Ю. Тимошенко було припинене фінансування програм розвитку виробників калійних добрив та відповідних природоохоронних заходів.

Зрештою, лихо загрожує не лише Калушу, лихо загрожує всьому басейну Дністра, і йому необхідно запобігти.

Тому, як калушашин, хочу подякувати Президенту України В.Ющенку, Калуському міському голові І.Насалику, міському та районному депутатському корпусам, народним депутатам України за розуміння ситуації і вжиті заходи, а також достойну громадянську позицію.

Євген ГІРНИК,

народний депутат України IV-V скликання.