Майже кожен 10-й випускник втратив «путівку» до вишу через незнання мови

Щонайменше 37 тисяч українських школярів не склали обов’язкового тесту з української мови та літератури. А це означає, що навіть знавцям фізики чи математики, які не подолали прохідного бар’єру з мови (124 бали), вхід до вищого навчального закладу цього року закритий. Результати зовнішнього тестування оприлюднив Український центр оцінювання якості освіти.

Напевне вам не раз доводилось чути: «За – 235, рішення прийняте. Я дуже рада з того, що депутати все ж таки рішення прийняли». Ці люди й не підозрюють, що «прийняли» – це, як би сказали мовознавці, калька з іншої мови. Схоже, в радянських школах нинішніх можновладців не вчили, що в українській мові законів не приймають, як гостей, а ухвалюють.

Така ж ситуація з наголосами. Народним обранцям ніяк не вдається засвоїти, що закон ухвалений у першому «читАнні», а не «чИтанні». Втім, якщо правилам наголосу у тестах зовнішнього оцінювання багато уваги не приділяється, то з граматикою чи синтаксисом справа значно серйозніша.

Не може вся країна мати вищу освіту.

Результат тестування свідчить, що в Україні приділяється недостатньо уваги вивченню української мови, вважає мовознавець Ірина Фаріон. Вона не шкодує метафор і називає нинішній стан української мови катастрофічним, а мову публічних людей – сміттєзвалищем.

Водночас у результатах тестування Ірина Фаріон не бачить освітньої проблеми. Не кожен випускник школи має стати студентом вищого навчального закладу, зазначає мовознавець.

«Тексти з української мови треба кожного року ускладнювати. Щоб молоде покоління усвідомлювало: щоб вивчити державну мову, треба добряче попотіти, що знання державної мови не зводиться до віднайдення підмета та присудка у реченні. Максимум завдань має бути з культури мовлення», – наголошує мовознавець.

Цього року українську мову знали краще

Із позицією Ірини Фаріон не згоден директор Центру оцінювання якості освіти Ігор Лікарчук. Тести є достатнього рівня складності, він зауважує, що багато учнів цього року взагалі не виявили бажання вступати до вищого навчального закладу. «Ми проводили тестування тих, хто бажає стати студентом вищого навчального закладу. Є школи, де не брав участі жоден випускник», – зазначає пан Лікарчук

В якому регіоні України найкраще знають українську мову, в Центрі оцінювання не кажуть, мовляв, до кожного випускника підхід індивідуальний. Але якщо порівняти результати тестування з минулорічними, то цього року учнів, які подолали прохідний бар’єр, більше на 8%.

Хочеш подолати прохідний бар’єр тесту? Читай багато!

Письменник Дмитро Капранов цього року допомагав готуватись до тесту з української мови дочці. У нього склалося враження, що найважче українським школярам дається синтаксис.

«Я підозрюю, чому такий результат складання української мови, бо там були якраз завдання на розуміння того, що написано, – каже письменник. – А це основна проблема, комунікативна, в українській мові. Дуже багато людей не розуміють того, що їм говорять, логіку побудови, хто кому що дав, сказав, повинен... А також не можуть висловити свою думку і передати свою думку іншій людині так, щоб вона зрозуміла».

На думку Дмитра Капранова, щоб набрати необхідні 124 бали на тестуванні з української, слід просто багато читати. Щонайменше, цей спосіб допоміг його дочці.

Радіо Свобода