Цей підсумок тижня, який підготував журналіст "Малакави" Руслан Райтер, був записаний якраз тоді, коли сайт був підданий хакерській атаці і власники сайту були зайняті його відновленням. Тому ми пропонуємо його вашій увазі не в п'ятницю, як це буває зазвичай, а в суботу.
Цього тижня про п’яні виходки Луценка у Німеччині не говорив хіба що лінивий. Одні кажуть про те, що пан Міністр вкотре проявив свої погані звички і вимагають його відставки, і навіть блокують роботу Верховної Ради. Інші, як то соратники по партії, та родичі, запевняють — інцидент в Німеччині, то нагла провокація, замовлена Партією регіонів, аби дискредитувати міністра. Сергій Луценко, брат Юрія Луценка, мало не клянеться, що брат його зайвого ніколи не п’є. А того дня випив в аеропорту лише келих пива, сину ж Юрія Луценка взагалі пити не можна, бо він тяжко хворий і проходив навіть хіміотерапію. Сергій Луценко каже, що про факт підстави свідчить те, що публікацію газети «Більд» уже за дві години слово в слово опублікували українські видання до того ж насторожує той факт, що під час інциденту камери в аеропорту були з невідомих причин вимкнуті.
З невідомих причин і представникам Антикризового спротиву, які поїхали голодувати під стіни Парламенту, не дозволяють встановлювати намети. Першу ніч свого перебування у Києві пікетувальники провели у спальниках під дощем. Потім домовилися з міліцією, що палатки розкладатимуть тільки пізньої ночі, а складатимуть з самого раночку, щоб не дай Боже хтось не побачив і не доніс кому треба. Офіційного ж дозволу від влади на встановлення наметового містечка мітингувальники добитися не можуть. Проте кажуть, що здаватися не будуть і все одно вимагатимуть прийняття програми антикризових заходів, проведення референдуму щодо довіри Верховній Раді та ще купу майже нездійсненних речей. Будемо надіятися, що хоча би одну із вимог пікетувальників задовольнять, а то помруть люди з голоду під стінами Парламенту. А масове поховання страйкарів буде не дуже естетично дивитися на фоні такої будівлі, як Верховна Рада.
А от члени нової партії «Громадська платформа», яка розпочала свою роботу з Івано-Франківська, не збираються вдаватися до такого радикального кроку як голодування. У них теж глобальні і благородні цілі, як то вибудувати процвітаючу Україні із щасливими українцями, проте методи заїжджені, як окружна дорога. Зманити до себе членів інших партій, а потім за допомогою добрих справ показати, що вони можуть підняти Україну з колін, а попри цю місію, ще заодно і підготувати своїх представників на посади районних, міських та сільських рад. Платформівці кажуть, що працюватимуть не гаслами і постійними обіцянками, а реальними справами і беруть собі слоган «Не словом, а ділом». Вам не здається, що це вже трохи занадто? Українці ж не такі немудрі, щоб двічі ставати на одні й ті ж граблі. Очевидно, що з такими гаслами партія нічого не доб’ється. Хоча хто його знає.
Не відомо і те, чи втіляться мрії Віталі Матешка, начальника управління спорту МВК у життя. Він попросив Президента НОКУ Сергія Бубку посприяти тому, аби в Івано-Франківську провести Кубок Європи зі спортивної ходьби, а заодно і побудувати Палац спорту. Сергій Бубка звичайно же ж пообіцяв, що докладе максимум зусиль, аби допомогти втілити мрії чиновника у життя. Проте, як воно буде, покаже 2012 рік.
А от, що точно відомо, так це те, що члени виконкому на прохання начальника УЖКГ Петра Косюка вирішили визнати кладовки в гуртожитках придатними для житла, але тільки ті, що мають вікна. Чи то вже чиновники не знають, що то таке кладове приміщення і скільки квадратних метрів воно має. Чи просто бажаючих мати бодай якийсь куточок, збільшилося в купу-купезну разів, що відчай чиновників і щире бажання допомогти квадратними метрами, аж потьмарили розум.
Ми ж бажаємо, щоб ваш розум завжди був світлим і ви мали більшу житлову площу, ніж кладовка в гуртожитку. Всього вам доброго. І вдалого наступного тижня.
