Очисні «ЛУКОРу» пару не отримують, але працюють без збоїв

Єдині в Калуші очисні споруди ЗАТ «ЛУКОР» щомісяця приймають на очищення понад 1 млн. куб. м промислових та господарсько-побутових стічних вод. Приблизно в таких об’ємах надходять вони сюди і з 29 квітня 2009 року, тобто з того дня, коли було повністю зупинено Калуську ТЕЦ і відповідно припинено виробництво пари для потреб цеху розділення повітря ТОВ «Карпатнафтохім», цеху НіОПСВ ЗАТ «ЛУКОР» та інших структурних підрозділів нафтохімічного комплексу. Але якщо для першого з вищезгаданих цехів спільними зусиллями адміністрації «Карпатнафтохіму» та інженерно-технічних працівників виробництва вінілхлориду і каустичної соди вдалося вирішити питання стосовно нового постачальника теплової енергії (перепрофільовано установку спалювання хлорорганічних залишків цеху з виробництва хлорвінілу на установку отримання пари. – Авт.), то очисним спорудам ЗАТ «ЛУКОР» сьогодні доводиться обходитись без пари. Чи не виникають складності у зв’язку з цим і як, зрештою, проводиться очищення стоків без парової обробки, – поцікавився в начальника цеху з нейтралізації і очищення промислових стічних вод Миколи Симотюка.

– Поки що очисні споруди ЗАТ «ЛУКОР» працюють в нормальному технологічному режимі і без будь-яких збоїв, – стукає пальцем по столі Микола Петрович. – Знаючи про те, що з 1 травня Калуська ТЕЦ буде зупинена на кілька місяців, ми з керівництвом ТОВ «Карпатнафтохім» і ЗАТ «ЛУКОР» обговорили всі можливі варіанти діяльності цеху в період, коли очисні споруди не забезпечуватимуться парою, та прийняли відповідні рішення. Зокрема, було вирішено проводити розкладання гіпохлоритних стоків хімічним способом, використовуючи для цього тіосульфат натрію. Звісно, подбали, щоб була його достатня кількість для роботи очисних споруд відразу після припинення подачі пари та в подальші дні.

Також попередньо на нараді з начальниками виробництв та цехів попросили їх забезпечувати належний контроль за процесом скидання на очисні споруди гіпохлоритних стоків з низькими концентраціями. В іншому випадку ми вимушені будемо витрачати в процесі очищення стоків значну кількість вищезгаданого тіосульфату натрію. А це, звісно, призводитиме до додаткових фінансових затрат.

Значно складніше, коли відсутня пара, забезпечувати очищення осадів, які утворюються після початкового очищення господарсько-побутових стоків. Я маю на увазі так звану дегельмінтизацію. Без теплової обробки осадів при температурі як мінімум 60оС забезпечити належну якість очищення дуже важко. А іншого, більш ефективного методу, сьогодні по суті немає. Принаймні в Україні поки що в жодному її регіоні не використовують замість теплової обробки осадів господарсько-побутових стоків якісь хімпрепарати. Це підтвердили і в профільному інституті «Укрводоканалпроект». Однак, як нам стало відомо, в Росії налагоджено виробництво такого препарату. Виробником його є ТОВ «Пуролат-Трейд», яке зареєстроване в місті Новочеркаську Ростовської області. Сьогодні ще передчасно щось говорити про його ефективність та перспективу використання, оскільки препарат не сертифікований в Україні та не узгоджені питання, що стосуються його поставок. Щоправда, ми налагодили контакти з цією фірмою та її представництвом в Україні – КП «Житомирводоканал», тому сподіваюся, що невдовзі зможемо закупити необхідну кількість препарату для проведення його випробування. В разі отримання позитивного результату проблема очищення осадів господарсько-побутових стоків буде успішно вирішена.



– Допоки цього препарату немає, то як сьогодні очисні споруди ЗАТ «ЛУКОР» обходяться без пари?

– У зв’язку з цим частіше, ніж зазвичай, проводимо лабораторний контроль на вузлі розкладу гіпохлоритних стоків та на виході вже очищених стоків. Відходи, утворені від раніше оброблених осадів господарсько-побутових стоків, вивозимо на хвостосховище №1 ВАТ «Оріана» для його рекультивації. Що стосується необроблених осадів, то ці відходи тимчасово складуємо на власних мулових майданчиках.

Періодичний контроль за роботою очисних споруд ЗАТ «ЛУКОР» здійснюють спеціалісти Калуської райСЕС та лабораторії Державного управління охорони навколишнього середовища в Івано-Франківській області. Вони відбирають проби по стадіях технологічного процесу очищення та проби води у Дністрі, виїжджаючи на ріку будь-коли і в будь-які її місця. Але ще жодної рекламації про допущення якихось порушень ні тепер, ні за всі 13 років моєї роботи на очисних спорудах ЗАТ «ЛУКОР» контролюючі організації нам не пред’являли. А це багато про що говорить.

– Миколо Петровичу, пару від Калуської ТЕЦ, яка зупинена для проведення реконструкції з метою переходу на роботу на вугіллі, цех НіОПСВ не отримуватиме упродовж чотирьох-п’ятьох місяців, а, можливо, й ще довший період. А чи не було б вигідніше, щоб очисні споруди ЗАТ «ЛУКОР» мали якесь власне енергоджерело, тобто самі себе забезпечували парою?

– Це питання пророблялося з керівництвом підприємства. Зокрема, велася мова про можливе придбання парогенератора дніпропетровського виробництва. Власне, таке устаткування планує закупити ДП «Калуська ТЕЦ», спеціалісти якого їздили у Білу Церкву, де експлуатується такий парогенератор. У приватній розмові зі мною висловили своє задоволення його роботою. Але цей парогенератор досить дорогий. Крім того, для його роботи на очисних спорудах ЗАТ «ЛУКОР» ще потрібен додатковий трансформатор. Тому питання про придбання парогенератора остаточно не вирішено. Хоча, за великим рахунком, немає сенсу купувати те, що нам не дуже пригодиться в перспективі для повного енергозабезпечення очисних споруд. Тим паче, що через 4-5 місяців обіцяють запустити Калуську ТЕЦ, звідки знову можна буде отримувати пару.

Ми також сподіваємося, що цього року, відповідно до інвестиційної програми ЗАТ «ЛУКОР», буде виконаний підписаний ще у вересні 2008 року контракт з данською фірмою «Альфа-Лаваль» про поставку на очисні споруди декантерної центрифуги для зневодження осадів. Встановлення в цеху НіОПСВ такого обладнання дозволить значно зменшити вміст вологи в осадах господарсько-побутових стоків та суттєво поліпшити якість очищення промислових і господарсько-побутових стічних вод.

Розмову вів Василь Ткачук.



Довідка

На ДП «Калуська ТЕЦ», яке в листопаді 2008 року отримало від Антимонопольного комітету України дозвіл на приєднання до державного підприємства зовнішньоекономічної діяльності «Укрінтеренерго» та в березні поточного року офіційно стало виробничою філією цієї компанії, в травні розпочалася так звана мала реконструкція теплоелектроцентралі з метою переведення її на конденсійний режим роботи з використанням вугілля замість газу. Значну частину інвестицій, передбачених для проведення першого етапу реконструкції ТЕЦ, тут планують освоїти на спорудження електофільтрів другого покоління та виконання інших важливих робіт, пов’язаних з екологічною безпекою.

За словами новопризначеного керівника Калуської ТЕЦ Ігоря Білика, цьогоріч на модернізацію технологічного обладнання буде витрачено понад 35 млн. грн. Перед працівниками теплоекторцентралі та запрошеними до участі в її реконтрукції фахівцями спеціалізованих підприємств поставлено завдання завершити намічені першочергові ремонтні роботи до початку нового опалювального сезону, оскільки в жовтні цього року виробництво тепла та електроенергії повинно бути відновлено.

До наступного етапу реконструкції теплоелектроцентралі, як вважає Ігор Білик, можна буде приступити вже в 2010 році, ймовірніше всього, знову у весняно-літній період. Тоді ремонтники зможуть зайнятися заміною деякого надто старого обладнання на нове і передусім встановленням більш потужніших (125-мегаватних) турбін.