Не знаю, чи за таку державу помирали люди — підполковник танкових військ

Сьогодні на відзначенні 64 річниці перемоги у Великій Вітчизняній війні місцева влада багато говорила про пам'ять та вшанування людей, які боролися за волю України. Проте, як зазначають самі ветерани, однієї памяті їм не достатньо для рівноправного існування.

«Я учасни війни, — говорить пані Марія, — і не маю жодних надбавок до пенсії та пільг. У нас в державі не передбачено нічого такого для учасників війни».

За словами пані Марії, часом і в транспорт не хочуть брати по пенсійному посвідченні, і в лікарні не завжди пропускають без черги.

«Не знаю, чи за таку державу помирали люди, — каже підполковник танкових військ, — ще донедавна, років 5 тому, мав мінімальну пенсію. Тільки тепер маю невелику надбавку та ще пільги на комунальні послуги. Не можу сказати, що про нас зовсім не дбають: щороку дуже гарні концерти, привітання, повага».

Але за словами ветерана, жити йому та іншим пенсіонерам непросто в сучасному суспільстві. «Один до одного навіть не звіряче відносимось, бо звірі так не поводяться, а просто нелюдяно. Люди не мають Бога у серці. Нас вважають за бидло та постійно використовуюють. Україна схожа на Африку в Європі, де нас вважають дикунами та продають і розкуповують як рабів», — говорить підполковник танкових військ.

Мітинг усім присутнім на ньому ветеранам сподобався. Навіть не хотіли розходитись. Співали воєнних пісень, плакали та танцювали.