Право на щастя мають усі

Вони могли познайомитись просто на вулиці чи в інтернеті, через друзів або якимось іншим шляхом. Але вони не такі як інші люди, і через певні фізичні обмеження, можливо, так і ніколи б і не чули один про одного, якби не той випадок, який прийнято називати долею.

Мова йде про двох людей низького росту, вони з різних міст, і ще не зустрічались, проте історія їхнього знайомства викликає приємний трепет у кожного, хто її почув.

«Після створення клубу для людей низького росту «Великодушні», — розповідає директор благодійного фонду «Солідарність» Андрій Микитин, — Ним зацікавились журналісти і захотіли зняти репортаж про клуб та його учасників. І завдяки телебаченню пані Дарією почали цікавитись. Спочатку якийсь чоловік подзвонив, сказав, що він з Києва теж низького росту і хоче дізнатися номер телефону Дарії Павлюк, яку бачив по телевізору і хоче познайомитись».

Дарія Павлюк — самотня жінка, ще молода, але суспільство роздає ролі кожному і їй дісталась не найкраща, отже у свої 45 вона — пенсіонерка. Про чоловіка з Києва відомо мало, пані Дарія ніяковіла, розповідаючи про нього. Вони спілкуються вже більше місяця, їм цікаво, але зустрітись ще не наважуються.

«Для мене це була така неабияка несподіванка. Спершу я скептично до цього поставилася, проте погодилась дати свій номер. І ось ми кожного дня розмовляємо по телефону на різноманітні теми. Він хоче, щоб я приїхала, а я кажу, що не маю грошей, він поки що теж приїхати не може, бо має хвору матір. Ми нікуди не поспішаємо, просто спілкуємось і радіємо один одному», — говорить Дарія Павлюк.

Хто зна як складеться доля цих людей, але вони заслуговують на щастя. Таких схожих історій є чимало, і вони тільки засвідчують необхідність створення таких клубів, які зводять людей разом.