Химерна презентація книги еротичної прози Ольги Деркачової «За лондонським часом».
Презентація відбулася в культурному центрі «Є», який впевнено стає лідером в організації мистецьких заходів у Івано-Франківську. Початок презентації було «змікшовано» появою дівок з музучилища ім.Січинського в сільських хустках, які проспівали колядки. Трохи дивна, як на наш смак, прелюдія для презентації текстів, в яких рясно присутня кліторно-вагінальна тематика.
Ведучий презентації Степан Процюк присвятив свої коментаторські спічі чомусь не Деркачовій, а критиці поетики Володимира Маяковського, книгу про котрого він прочитав напередодні. Потім Деркачова (між іншим, лауреатка рептильної міської літературної премії ім. Франка (3000 гривень, упс...), яку вона отримала, як подейкують, не без сприяння тодішнього «міського культурфюрера» Віктора Кімаковича) читала свою прозу, в якій, зокрема стверджується, що постійні чоловіки частіше лижуть жінкам клітер, аніж тимчасові.
Публіка чемно слухала шедеври пані Деркачової і майже не задавала питань. Присутній Володимир Єшкілєв розкритикував директора видавництва «Тіповіт» Вітенка за неякісне поліграфічне виконання книжки Деркачової. Директор засмутився й відповів, що «проблеми є». На питання, кому б з письменниць вона дала орден Святої княгині Ольги, пані Деркачова сказала, що дала б Ірені Карпі. Як завжди, малокомпетентні з присутніх почали піднімати питання матюків в сучасній українській літературі. Цією занудливою темою презентація й закінчилася.
