Олег Головенський: Я сам пішов з «Репортера»

31 грудня уже 2008 року колективу газети «Репортер» представили нового головного редактора. Ним став Андрій Філіппський — колишній випусковий редактор журналу «Статус. Захід», та колишній головний редактор журналу «Карпати».

Проте нового редактора колективу представили, а от попереднього — Олега Головенського, ще юридично з посади не звільнили.



— Пане Олеже, то що тепер у «Репортері» двовладдя?

Давайте почнемо із філософії чи психології. Так от, психологи радять працювати на одній роботі не більше семи років. Саме за стільки часу в організмі людини поновлюються всі клітини. Через сім років — це буде абсолютно нова людина.

Більше семи років я ні на одній посаді не затримувався. Сім років — це час, коли щось треба обірвати і почати все спочатку. Це нормально.

— Тобто Ви самі вирішили піти з «Репортера» ?

Саме так. Десь літом у мене визріла така ідея: потрохи це все передавати. (Трохи дивно таке чути, адже у попередньому матеріали «Малакави» на запитання чи його звільняють із посади головного редактора пан Головенський відповів, що ситуація непроста і він буде готовий про неї говорити трохи пізніше, коли все остаточно вирішиться. До того ж колектив «Репортера» м’яко кажучи, був «в шоці», як дізнався, що матиме нового головного редактора. Чому пан Олег не поставив їх до відома про своє бажання звільнитися. Можливо, із гуманних міркувань — автор).

— Засновники «Репортера» були не проти Вашого звільнення?

З останнього матеріалу «Малакави» склалося таке враження, що засновники «Репортера» крутять якусь інтригу, а головного редактора хочуть звільнити за профнепридатність. Це не так. І перше не так і, сподіваюсь, друге теж не так.

Що до звільнення, то наші думки із засновниками співпали. Може, вони подумали, що треба влити свіжу кров в проект. Проте у нас є така умова, я відходжу від справ, коли розрахуюся з усіма боргами. Зараз засновники допомагають їх закрити. Я не отримував зарплату майже рік, так що, може, нарешті отримаю зарплату за рік роботи в «Репортері», мені — це буде цікаво.

— Тобто Ви не посварилися із засновниками «Репортера»?

Ні, Боже збав. Ми є разом засновниками «Цинамонового Хруща». Вони— майже мої друзі. Разом ми рухаємо культурологічні проекти. Навіть мови нема про те, що ми посварилися.

— Які у Вас плани на майбутнє?

Є ще декілька проектів, але я не буду говорити про них, щоб не наврочити. Січень відпочиваю. Але з лютого-березня починаю роботу.

Не всі проекти будуть пов’язані із ЗМІ. Проте, я ще не готовий сказати напевно, треба порахувати бюджет, подумати про стилістику, про мету, про стиль. А потім, коли буде прийняте остаточне рішення, про проект буде оголошено.

До речі, ці проекти будуть реалізовуватися з тими засновниками «Репортеру», які зараз є.



Про міцний сон

«Газетний бізнес може виживати тільки за рахунок дуже потужного рекламного наповнення. Це єдине, що може вивести хоча би на рівень самоокупності. Я не знаю в Івано-Франківську самоокупних газет, крім, можливо, «Анонс-Контракту», тобто чисто рекламної газет.

І тому у мене постійно був легкий а іноді тяжкий стрес через постійний дефіцит бюджету. У другому півріччі дефіцит бюджету газети «Репортер» складав десь 5-10 тис.

Це означає, що кожного місяця росла загальна заборгованість за друк , оренду приміщення, зв’язок. Правда, по зарплатах у нас не було катастрофічних затримок, все виплачували у межах десяти днів.

Якщо зарплата вчасно не виплачена, то у мене психологічний дискомфорт. Наприклад, я погано сплю.

А от уже з 31 грудня мій сон нормалізувався».

Про недофінансування

«Місяці три тому у нас була розмова із засновниками, коли я розказав стан справ. Зараз газета має хорошу динаміку по змісту. Іронічні, цікаві, несподівані матеріали. Хороший час для газети, єдине, що є проблема з бюджетуванням.

Розказав про проблеми, що газету треба або дофінансовувати або зменшувати обсяг, що не бажано, бо ми напрацьовували журналістську базу, постмодерний стиль у контексті «цікаво-не цікаво».

Тому зменшувати об’єм — це втрачати те, що набув. Друге питання — це скорочувати людей. А колектив в «Репортері» — це мій здобуток. Абсолютно ідеальний, гармонійний колектив. Має спільні цілі, мету, при тому, що зарплати в «Репортері», напевно, найнижчі серед івано-франківських ЗМІ».

Про нового головного редактора

«Я знаю, як він виглядає. Бачу, що він нормальний, з нормальним коефіцієнтом інтелекту.

Починаю вводити Андрія Філіппського у справи газети. На скільки я знаю, він за два місяці має підготувати концепцію подальшого розвитку проекту та скласти бюджет.

Думаю, що зміни керівництва піде на краще проекту, особливо на перших етапах. У нового керівника адреналін, він хоче щось змінювати. Одним словом, немає застою».

Побажання

«Я не хотів би, щоб газета мінялася з постмодерного світосприйняття на більш паркетний. На місцевому матеріалі робити чисто аналітичну газету — це шлях в нудоту. Тому що Івано-Франківськ — це маленьке місто, майже село. Тут ніякої аналітики бути не може. Тут немає фактажу».