Наступає 2009 рік — рік невизначеності, швидких рішень і раптових змін. На що звертати увагу? Як реагувати на ризики? Чого очікувати? Такі загадки Дуже багато великих економістів думають (і навіть одержують за це Нобелівські премії), що наша поведінка як учасників економічного процесу визначається нашими очікуваннями і припущеннями. Найчастіше — емоціями. Справедливість цього твердження підтвердилася 18 грудня: варто було тільки авторитетним людям грюкнути кулаком по столі і пообіцяти валютні аукціони з курсом долара, що планомірно знижується, як перелякані спекулянти понесли здавати валюту.
Власне, швидкість виходу української економіки з кризи буде приблизно на третину залежати від того, якого роду сигнали вона буде одержувати від влади. Від того, які наміри ця влада стане демонструвати. І наскільки буде акуратною у висловленнях. От Алан Гринспен, який багато років утримував американську фінансову систему від звалювання в кризу, славився саме віртуозним умінням напустити оптимістичного туману. Його, звичайно, називають зараз «гарячі голови» винуватцем світової фінансової кризи, але, здається, дарма.
Такого ж уміння вселяти спокій економіці бажаємо главі НБУ — хто б ним не був. Так що — читаємо по губах.
Але наміри — це ще не все. Дуже важливо — це на дві третини, — наявність владної, політичної волі. Категорично незрозуміло, що саме заважало НБУ законопатити діри, по яких валюта без усяких на те підстав спливала з України. Ліберальне валютне регулювання - штука гарна, але навряд чи варто ним захоплюватися під час глобальної фінансової кризи.
Якщо зможе НБУ за підтримки іншої влади повернути обов’язковий продаж частини експортного виторгу, скоротити термін повернення валюти (або сплаченого по імпорту товару) у країну і заблокувати авансову оплату (псевдо)імпортних контрактів, то на валютному ринку стане значно спокійніше. Заходи ці всі — з розряду крайніх, але й ситуація нині саме що крайня. Саме такі заходи, а то й гірше, діяли під час криз 1998 і 2004 років.
Так що нам доведеться слухати і читати уважно — і не тільки передчуваючи стабілізацію гривні. Адже всі ці дії мають побічні ефекти, про які варто знати.
Наслідки і причини Власне, перші наслідки ми вже бачимо: став відчутно бідніше асортимент імпортних товарів. І гривневі ціни на них часом призначаються не цілком адекватні. Нічого не поробиш — продавці та імпортери закладають свої очікування. Причому, часом досить панічні.
Полиці супермаркетів, техномаркетів, демонстраційні майданчики автосалонів стають все менш строкатими і все більш пустельними. Асортимент явно стискується. Вимиваються бренди, які в Україні присутні відносно недавно. Процес поки тільки на самому початку. Судячи з досвіду колишніх криз, трясти імпортерів буде ще пару-трійку місяців, хоча після струсу 1998 року ринок прийшов у норму тільки через рік приблизно.
Зараз же можна розраховувати на те, що пристосуються імпортери швидше. Тому що нинішню ситуацію від 1998 і 2004 року відрізняють дві обставини. Перше: тоді (особливо, в 1998 році) українські імпортери були молоді, слабкі і малі. Друге: тоді глобальної фінансової кризи не було, трясло тільки країни, що розвиваються, а найбільші світові виробники не зіштовхувалися настільки гостро з проблемою збуту своєї продукції. Зараз українські імпортери вже мають у своєму розпорядженні певний кредит довіри з боку своїх постачальників, а самим постачальникам доводиться шукати — куди збути те, що виробляють.
Звичайно, побоювання в міжнародних компаній з приводу платоспроможності українських споживачів є, але... Не той зараз час, щоб харчами (покупцями) перебирати.
Хоча, звичайно, до березня-квітня приблизно нам усім доведеться упокоритися з дефіцитом або непристойною дорожнечею всього того, до чого ми так швидко звикли. І якщо прощання з улюбленим сортом пармської шинки або французького сиру можна перенести без особливого збитку для самопочуття, то перебої з поставками ліків, запчастин для автомобілів, комп'ютерної та оргтехніки, тому подібного будуть «кусати» нас дуже болісно.
Адаптуватися до очікуваних проблем доведеться не тільки покупцям — пишним кольором почне розквітати інтернет-торгівля, що пропонує весь перерахований дефіцит. А покупці, у свою чергу, все частіше будуть шукати в Мережі того, у кого на складі завалялася шукана рідкість. Просто тому, що десяток разів кликнути «мишкою» легше, ніж оббігати десяток аптек або магазинів.
І де на це взяти грошей Образливе скорочення валютного еквівалента особистих доходів торкнулося вже майже кожного. Так само, як й в 1998 році, поступове «відігрівання» заробітків до докризового рівня розтягнеться на півроку-рік. І отут вже кожний вирішує сам — чи то разом з усіма чекати, коли ситуація на ринку праці «вирулить», чи то вчиняти по-своєму (шукати сторонні приробітки, наприклад).
Процес «вирулювання» очевидно, буде йти тим швидше, ніж спокійніше буде поводитися гривня — принаймні, у роки-1998 саме такі. І курсова стабільність — вірний провісник пожвавлення економіки. Причому, на відміну від подій десятилітньої давнини, в Україні вже склався досить солідний внутрішній ринок, а нинішня валютна криза тільки підштовхне його розвиток — треба ж чимось заповнювати дефіцит імпортних товарів? Так що є надія не тільки на досить бадьорі темпи відновлення колишніх робочих місць, але й на появу нових — тільки б нам усім не занадто перешкодили чергові президентські вибори (осінь-2009).
news.finance.ua
