Півмільярда на меморіал: марнотратство чи фанатична відданість історії?
Підготовка до відкриття меморіалу «Свіча пам’яті», присвяченого жертвам Голодомору 1932-33 років, відбувається в авральному порядку.
За інформацією першого заступника голови Київської міськдержадміністрації Анатолія Голубченка, над меморіалом зараз у три зміни працюють більше 500 будівельників.
«Така напруга виникла тому, що тільки три місяці тому ми одержали навіть не проект, а передпроектну пропозицію. От за нею і почали будувати, а закінчений проект надійшов, коли робота вже кипіла, — сказав пан Голубченко. — Встигли прокласти комунікації, звели сам пам’ятник, облаштували підземний простір, доріжки, входи. Але буде потрібен ще час, щоб пізніше завершити внутрішнє оформлення. Паралельно реконструюємо парк Слави. Усе робиться в авральному режимі».
Як відомо, першу чергу меморіалу, так звану «Свічу пам’яті» у вигляді тридцятиметрової дзвіниці, планують відкрити в суботу, до Дня 75-ї річниці Голодомору в Україні.
Кабмін у липні виділив більше 133 млн. грн. на створення першої черги меморіалу, а повна вартість комплексу складе близько 750 млн. грн.
Звичайно, про трагедію всього українського народу забувати ні в якому разі не можна. Але чи може собі дозволити держава виділити таку велику суму коштів в умовах кризи, на пам’ятник, питання риторичне.
До того ж роботи ведуться в авральному режимі і чи не доведеться буквально за кілька років виділяти ще один транш, тільки вже на реконструкцію меморіалу.
