Віктор Анушкевичус: «Деколи доцільно зробити крок назад, а потім два кроки вперед, ніж впасти у прірву»

Наближається завершення 2008 року, якому було притаманно чимало політичних та економічних потрясінь. Як пережив Івано-Франківськ цей рік і що нас чекає попереду?.. Про це ми розмовляємо в інтерв’ю з міським головою Віктором Анушкевичусом.

— Чи братимете участь в дочасних виборах, якщо такі відбудуться?

— Я завжди говорив, що політик – це політик, а господарник – це господарник. На сьогодні я абсолютно переконався, працюючи вже два з половиною роки на посаді міського голови, що все-таки ця посада є більш господарською. І на цій посаді людина має бути більше господарем, ніж політиком. Однак з іншого боку, враховуючи ті політичні події, що відбуваються в житті нашої держави і які відбиваються на рівні розвитку місцевих громад, то, безумовно, не можу стояти осторонь. Тому, якщо будуть відбуватися дочасні вибори, безумовно, буду брати в них участь.

За великим рахунком, якщо чесно, от я спілкуюся з багатьма людьми, то все-таки народ вже втомився від виборів. Але, на жаль, є така ситуація в нашій державі, коли і в умовах світової кризи відбуваються подальші сварки, непорозуміння, причому між представниками одного політичного табору. Це дуже прикро. Я знову ж таки кажу, що в умовах, які має сьогодні Україна, все-таки мали би всі політичні сили (і не тільки з одного політичного табору) об’єднатися і дати відповідь на ці виклики з тим, щоб зберегти державу, її економіку. На жаль, ми цього не бачимо і дочасні вибори стають реальністю. Хоча знову таки кажу — народ втомився від виборів. Ми з 1999 року в постійному виборчому процесі – 2002 рік, 2004-ий, 2006-ий, 2007-ий. Тепер, зрозуміло, в грудні виборів не буде – значить 2009 рік…

Напевно, може було б доцільно, якщо вже пройшли певні терміни, робити одночасно вибори Президента і до Верховної Ради.

— На тезі одночасних виборів Президента і парламенту наголошує Блок Юлії Тимошенко. Ви стали поділяти позиції БЮТ?



— Я б не хотів свою позицію ототожнювати з позицією якоїсь політичної сили. Хочу сказати, що сьогодні, на мою думку, вибори для держави не потрібні, тому що є світова економічна криза, і в цих умовах, вважаю, що всі політичні сили, представлені в парламенті, саме на цьому спільному знаменнику мають сконцентрувати свою увагу. А вже потім думати про вибори і подальшу перспективу.

— А все-таки, говорячи про недоцільність проведення дочасних виборів, мабуть, немає політичної сили, яка сьогодні не готується до виборів, формуються списки кандидатів у депутати. Подейкують, що ви входите у двадцятку Української народної партії, проте, аби потрапити в прохідну частину списку, вам потрібно було очолювати обласну організацію УНП…

— Що стосується імовірного місця в списку чи Української народної партії, чи блоку, то, за великим рахунком, мене це не цікавить. Працюю на посаді міського голови і хотів би акцентувати увагу мешканців Івано-Франківська, що буду працювати на цій посаді до того часу, поки не виконаю всі передвиборчі обіцянки. В іншому випадку іти у Верховну Раду, не зробивши того, чого обіцяєш, щонайменше некоректно і неетично по відношенню до мешканців.

— Прокоментуйте ситуацію, що склалася в обласній партійній організації УНП. Відомо, що існують спроби визнати недавню звітно-виборну конференцію нелегітимною?

— Коли відбулася та конференція, вона була надзвичайно напруженою, тяжкою. Там буквально один голос все вирішив, і справді, є відповідні звернення ряду делегатів з приводу нелегітимності. Не хочу це питання обговорювати, воно в компетенції контрольно-ревізійної комісії УНП. Зрештою, їм приймати рішення. Яке вони рішення приймуть, з таким рішенням я погоджуся. А з другого боку, все- таки я під завершення конференції коротенько виступив, подякував тим 130 делегатам, які підтримали мою кандидатуру. А також висловив сподівання, що керівництво обласної організації дотримає свого слова і робота буквально на другий день після конференції завирує. На превеликий жаль, роботи як такої немає. Багато хто з членів УНП дзвонить до мене й каже, що знову те ж саме, тобто немає ніякої активності. Партія себе не позиціонує і це прикро, бо відбуваються реальні політичні події, на які кожна політична сила адекватно реагує, висловлюючи свою позицію. Вважаю, що і обласна організація УНП повинна чітко висловлювати свою позицію з того чи іншого питання.

— То все-таки, на вашу думку, звітно-виборна конференція УНП може бути визнана нелегітимною?

— Я не ініціюю ніякі процеси для того, щоб мене ніхто ні в чому не звинувачував. Я людина абсолютно демократична. Тому знову таки кажу — ті звернення перебувають на розгляді контрольно-ревізійної комісії в Києві, і яке рішення вона прийме – з таким рішенням я і погоджуся.

— Ви вже відповіли про свою участь в дочасних виборах, та все-таки в середовищі вашої команди почали звучати думки на кшталт, а хто би міг бути вашим наступником. Тож все-таки, якщо би трапилися якісь форс-мажорні обставини, наприклад, партія сказала б, що ви їй більше потрібні у парламенті, кого бачите своїм ймовірним наступником на посаді міського голови?

— Не думав над цим питанням взагалі. Тому що, повертаючись до початку нашої розмови, ще раз наголошую — це питання недоречне — не збираюся іти в парламент. Просто своєю присутністю в списку тієї політичної сили я акцентую свою позицію і звертаю на це увагу наших мешканців. Завжди в політиці був послідовним, і тому послідовність вважаю однією з найкращих рис політика. Не збираюся іти в парламент принаймні до того часу, поки не виконаю всі свої передвиборчі обіцянки, які давав у 2006 році мешканцям Івано-Франківська.

— Які у вас стосунки з вашим колишнім першим заступником Володимиром Швадчаком? За деякою інформацією, незабаром він має очолити одну з політичних структур, яку пов’язують з іменем нинішнього голови парламенту Арсенієм Яценюком. Володимира Швадчака також розглядають як потенційного кандидата на посаду міського голови…

— Стосунки в нас абсолютно нормальні. Ми, правда, не зустрічаємося так часто, як зустрічалися, коли працювали разом. Що стосується його вибору тієї чи іншої політичної сили — це його питання. Так само, як і питання кожної людини. Безумовно, для мене велике значення має те, до якої політичної сили належить та чи інша людина, але все-таки я в переважній більшості оцінюю людину не за політичною приналежністю, а за діловими якостями, за професіоналізмом. В колі моїх знайомих, навіть можна сказати приятелів, друзів, є представники багатьох політичних партій і я не акцентую на цьому увагу, а в першу чергу акцентую увагу на людських якостях.

Що ж до, як ви кажете, ймовірного балотування Володимира Швадчака на посаду міського голови, то скажу так: конкуренція завжди сприяє позитивному розвитку. Коли є конкуренція в економіці, коли є конкуренція на ринку праці, коли є конкуренція у всіх сферах нашого життя, то це, як наслідок, дає можливість стабільно розвивати ту чи іншу галузь, розвивати місто. Конкуренція має бути, я не боюсь конкуренції. Головне, щоб ця конкуренція була здоровою.

— Охарактеризуйте нинішнє становище щодо опалювального сезону.

— На превеликий жаль, збіг негативних обставин призвів до того, що в Івано-Франківську вчасно не розпочався опалювальний сезон. Не хотів би когось звинувачувати у всіх гріхах, так само, як не погоджуюся, коли дехто починає піаритися на цій проблемі (можна сказати біді) для підняття власного іміджу. І піарячись, не знає реальної суті проблеми. У всіх тих проблемах, які є в державі, в тому числі з початком опалювального сезону, винні всі. Починаючи від нашої вищої влади в Києві, закінчуючи органами місцевого самоврядування, конкретними керівниками комунальних підприємств. А що стосується початку опалювального сезону, то, власне, коли мені урвався терпець і я зрозумів, що без мого втручання опалювальний сезон в місті не розпочнеться, я поїхав у Київ, провів переговори з керівництвом НАК «Нафтогаз України», зустрічався безпосередньо з керівником Олегом Дубиною і результатом цих перемовин стало те, що 4 листопада я підписав розпорядження про початок опалювального сезону. Що стосується подальшого, то, безумовно, в тих умовах світової кризи і жорсткої монетарної політики Національного банку України ми все-таки постараємося взяти позику, щоб виконати свої зобов’язання перед НАК «Нафтогаз України» з тим, щоб опалювальний сезон 2008-2009 рр. пройшов без ускладнень, без зриву.

— Як буде з гарячим водопостачанням? Чи є перспектива, що гарячу воду подаватимуть не лише у вихідні, а й у будні?

— От знову ж таки не хотів би, щоб хтось на цьому робив піар чи дешевий популізм. Сьогодні є величезна заборгованість НАК «Нафтогаз України» перед російським «Газпромом», і про це теж потрібно говорити. Є величезна заборгованість підприємств теплоенергетики перед НАК «Нафтогазом», є заборгованість державного бюджету перед бюджетними установами всієї України в обсязі понад мільярд гривень. Безумовно, це все, як то кажуть, клубок однієї проблеми і наслідком цього є те, що тиск в газових мережах є недостатнім для того, щоб стовідсотково здійснювати як подачу теплоносія, тобто здійснювати опалення, так і здійснювати гаряче водопостачання. У зв’язку з цим для Івано-Франківська найважливіше, щоб все-таки було опалення, щоб було тепло в наших оселях, а що стосується гарячого водопостачання, то вода наразі буде подаватися у вихідні і святкові дні.

— Чи нестиме хтось персональну відповідальність за затримку початку опалювального сезону? Нещодавно в одному з інтерв’ю народний депутат фракції БЮТ Дмитро Шлемко висловив критичне зауваження щодо вашого заступника з житлово-комунальних питань Олександра Дерев’янка, призначеного за квотою БЮТ.

— Я ніколи не уникав відповідальності, ніколи не перекладав якісь проблеми зі своєї голови на іншу, хоча, звичайно, повинна працювати команда. І коли те протистояння, яке відбувалося в міській раді, зводилося до того, аби тільки сформувати політично відповідальний виконком, то логічно, кожна політична сила мала би відповідати за свою ділянку роботи. Що стосується опалювального сезону, я би не сказав, що він зірваний, бо така ситуація практично по всіх містах України, і сьогодні, на жаль, деякі міста так і не розпочали ще опалювальний сезон. Все-таки в першу чергу відповідальність за це несуть керівники підприємств теплоенергетики, заступники міських голів з питань житлово-комунального комплексу і, безумовно, має свою міру відповідальності міський голова. Кожен міський голова, в тому числі і я. Що стосується Івано-Франківська, то є розпорядження міського голови, згідно з яким оголошено догану керівнику «Теплокомуненерго» Арсену Блащуку, а у вівторок на оперативній нараді я в присутності всіх заявив, якщо в результаті тих домовленостей, які я досяг у переговорах з НАК «Нафтогазом», ми не виконаємо свою частину домовленостей, тобто не отримаємо кредит і не погасимо заборгованість за спожитий газ у 2007-2008 році, то відповідну відповідальність будуть нести і керівник «Теплокомуненерго», і заступник міського голови. Бо якщо міський голова персонально буде займатися (а я вже це роблю) переговорами з банківськими установами і якщо міський голова буде вирішувати питання отримання кредиту та оформлення необхідних паперів, то для чого тоді заступник міському голові, для чого тоді керівник того чи іншого комунального підприємства?.. Безумовно, будуть звільнені з займаних посад.

— Але чи не є за цих обставин керівник «Теплокомуненерго» Арсен Блащук чиновником, на якого просто перевели стрілки?

— Що стосується пана Блащука, то в мене з ним була розмова і я пояснив йому (хоча і не зобов’язаний пояснювати), за що йому винесена догана. Справа в тому, що постанова Нацбанку вступила в силу 11 жовтня. До цього часу я, як міський голова, і міська рада зробили всі необхідні процедурні дії для того, щоб «Теплокомуненерго» змогло отримати банківський кредит. Те, що вони планували взяти кредит 13-14 числа, напередодні опалювального сезону, вважаю не зовсім правильно, тому що потрібно було брати цей кредит на початку жовтня, і тоді б так гостро питання не стояло. А що стосується цапа відбувайла, то шукати цапа відбувайла — не в моїх правилах.

— Зрозуміло, що на проблему з початком опалювального сезону вплинула й економічна криза. Як загалом економічна криза впливає на економіку Івано-Франківська?

— В Івано-Франківську, як і в цілому по Україні, є підприємства, які, можна сказати, є експортерами. На превеликий жаль, експортні операції дещо згортаються. Підприємства стикаються з нестачею фінансових ресурсів. Завмерла будівельна індустрія. Це також негативний чинник, адже ми знаємо, що будівництво забезпечує об’ємами робіт не тільки безпосередньо на будівельному майданчику, а з будівництвом пов’язано дуже багато галузей. Місто Івано-Франківськ відчуває ці аспекти світової кризи, в тому числі це стосується надходжень до бюджету. Сподіваюся, всі ми молимо Господа Бога, щоб світова фінансова криза, економічна криза якомога менше торкнулася України й Івано-Франківська зокрема, але наслідки її відчуваємо.

— Чи існують вже факти звільнення людей на підприємствах обласного центру?

— Не хотів би зараз називати ті підприємства. Такі факти, на превеликий жаль, уже є. Правда, стосуються вони не звільнення людей, а того, що людей за свій рахунок відправляють у відпустку, відбувається скорочення робочого дня, тобто люди не працюють повний робочий тиждень, повний робочий день. Хоча я розумію керівників підприємств, тому що деколи доцільно зробити крок назад, а потім два кроки вперед, ніж впасти у прірву. Основне завдання, яке стоїть перед економікою України, й зокрема Івано-Франківська, зберегтися, не обвалитися. Тому що, не дай Боже, рухне економіка України — рухне все.

— Як розвиваються події довкола футбольного клубу «Прикарпаття» та міського стадіону «Рух»?

— На жаль, багато хто не знає навіть того, що м’яч круглий. Якщо говорити про футбол, то це ціле господарство і не так просто сьогодні утримувати футбол, особливо на рівні першої ліги, я вже не кажу про прем’єр-лігу. Що стосується відповідних заяв, то деякі мали емоційний характер, хоча мені також зрозуміла позиція тих, хто робив ці заяви. Хочу сказати, що ми (міська влада Івано-Франківська — одні з засновників футбольного клубу "Прикарпаття") не просто виконали свої зобов’язання перед клубом на 100 %, ми ці зобов’язання виконали на 200 %. Моя совість перед прикарпатським футболом чиста. Ми робили все для того, щоб «Прикарпаття» грало в першій лізі. І після того, як була заява президента клубу про призупинення членства в ПФЛ, я в цей момент перебував у Києві і в телефонній розмові заборонив робити подальші кроки. Сказав, що я зі свого боку і за допомогою інших фанатів футболу зроблю все для того, щоб «Прикарпаття» принаймні дограло перше коло, а вже подальша доля може бути пов’язана тільки з позитивним рішенням сесії міської ради.

Фактично на виході проект рішення, який передбачає створення спільного підприємства, спільного з інвестором. Внеском міста в цей статутний фонд спільного підприємства буде стадіон з відповідною балансовою вартістю і земельна ділянка навколо стадіону, плюс умовами цього інвестиційного конкурсу буде будівництво сучасного готелю, а також розбудова інфраструктури спортивно-відпочинкового призначення. Інвестор, який виграє цей інвестиційний конкурс, розбудувавши цю інфраструктуру, частину прибутку, яку він отримуватиме від своєї фінансово-господарської діяльності, зобов’язаний буде направити на добудову стадіону і утримання футбольної команди.

— Таким потенційним інвестором є фірма МАОДОТ?

— Ні, це не обов’язково фірма МАОДОТ. Знаю, що вони проявляють інтерес до цього проекту, про це було публічно заявлено. Але до цього проекту проявляють інтерес також багато інших фірм. Хто запропонує кращі умови під час проведення інвестиційного конкурсу, той і буде визнаний переможцем.

— Чи є серед зацікавлених в реалізації такого проекту структури Григорія Суркіса?

— Я не належу до розряду тих людей, а ми їх часом спостерігаємо, які, як тільки почують назву якоїсь фірми, починають допитуватися, хто за нею стоїть, хто там співвласник. Мене це не дуже цікавить. Мене більше цікавить позитивний імідж цієї фірми, а якщо говорити на фінансовій мові – так звана кредитна історія, тобто наскільки ця фірма має досвід роботи на даному ринку, наскільки вона має позитивний імідж. Це для мене найголовніше, а хто за нею стоїть, які особи — це мене не дуже цікавить.

— Інтерв’ю записуємо напередодні вашого дня народження, тож на завершення розмови – останнє запитання: як плануєте святкувати?

— Святкувати буду скромно. Я взагалі не любитель святкувань. Більше того, віддаю собі звітність, що я сьогодні перебуваю на серйозній посаді — на посаді міського голови, знаю, що дехто іде для того, щоб привітати не так мене, як крісло, на якому сиджу, тому застіль не буде. Буде скромний прийом і вечеря в колі сім’ї. Те ж саме я робив і минулого, і позаминулого року. Тим більше, в контексті того, що цей рік був для мене надзвичайно важким і в плані політичному, і в плані сімейних проблем — поховав маму, тому і в цьому аспекті було б недоречним робити гучні бенкети.

Західний Кур’єр