Місто Івано-Франківськ (від заснування 1662 р. до 1939 р. – Станіславів, до 1962 р. – Станіслав) – важливий культурний та адміністративний центр Галичини – забезпечує інтегративність архітектурної форми міського середовища: акумулювало ренесансні традиції у розбудові міста-фортеці, барокову своєрідність структури міського плану і перших міських домінант, класицистичні, ретроспективні, романтичні, сецесійні, функціоналістично-конструктивістські особливості забудови центральних міських кварталів. Архітектурну своєрідність Івано-Франківська забезпечує динамічний процес розвитку міста протягом тривалого часу, його стрімкий розвиток в останні роки ХІХ ст. та перші десятиліття ХХ ст. у період панування стилю сецесія.
Починаючи з ХVII ст. на культуру східно-галицьких земель почало активно впливати західноєвропейське мистецтво, що було зумовлено головним чином розподілом території України між сусідніми державами. Внаслідок цього Станіславів інтегрував різні загальноєвропейські архітектурні стилі, які накладалися на різноетнічні місцеві будівельні традиції, і не виникали тут у суворій хронологічній послідовності.
Aтлант.
Aтлант.
Атланти тримають балкон.
Балкон модерн
Барокальні елементи
Барокко
Будинок офіцерів
В якості атланта, дрезден, цвингер
Валюта
Верхня обвязка фронтона, класицизм.
Верхня обвязка з капітелями.
Ворота палацу Потоцьких, скульптури лицарів-гербів.
Гаргуля.
Гаргуля паладіанство.
Діва марія в сферичній чаші, модерн.
Еклектизм, мавринавський, модерн.
Еклектизм, скульптури динамічних дітей.
Еклектизм.
Еклектизм; паладіанський, мавританський стилі.
Еклектизм.
Еклектизм.
Історизм, класицизм, з динамічними скульптурами та гирляндами на балконах.
Істоиризм.
Фото:
Олексій Кожушко