Чому вона так повелася? І що робитиме далі? – фахівці компанії The Economist Intelligence Unit розглядають ймовірні мотиви дій Прем‘єр-міністра України Юлії Тимошенко та роблять свої прогнози щодо виходу із урядової кризи.Український уряд, що нині складається із союзників по Помаранчевій революції, опинився на межі розвалу після того, як Прем’єр-міністр Юлія Тимошенко приєдналася до опозиції для ухвали законів, що обмежують президентські повноваження. Незрозуміло, чи пані Тимошенко вчинила так, аби змусити президента підтримувати її політичний курс, чи для того, щоб посилити свою владу в якості альтернативи до балотування самій на пост президента, або ж для того, щоб ініціювати свій вихід із уряду напередодні складних для економіки часів, орієнтуючись на участь в президентських виборах 2010 року. Коаліцію ще можна врятувати або ж сформувати нову; інакше потрібно буде проводити парламентські вибори. Важко було обрати гірший момент для посилення політичної напруженості в країні, ніж у розпал конфлікту Грузії та Росії.
Розпад2 вересня пропрезидентська партія «Наша Україна-Народна Самооборона» (НУНС) проголосувала за вихід із коаліції із Блоком Юлії Тимошенко (БЮТ), поставивши «помаранчевий» уряд, який був сформований лише наприкінці 2007 року за результатами позачергових парламентських виборів, на межу розвалу.
В умовах посиленої ворожнечі між Президентом Віктор Ющенком і Прем’єр-міністром Юлією Тимошенко кінець урядової коаліції вже давно передбачався, особливо після того, як парламентська більшість втратила двох депутатів у червні. The Economist Intelligence Unit вже кілька місяців тому прогнозував, що коаліція офіційно припинить своє існування після літньої відпустки парламенту. І тоді ще одні дострокові вибори будуть цілком можливими. Політична боротьба між двома колишніми союзниками нещодавно посилилася внаслідок звинувачень на адресу пані Тимошенко з боку Секретаріату Президента у «державній зраді», оскільки вона не засудила російське військове вторгнення в Грузію. Пізніше, 1 вересня, БЮТ вступив у тимчасовий альянс із головною опозиційною силою – Партією регіонів (ПР) – для ухвали в парламенті законів, що послаблюють повноваження президента. Зокрема, законів про обмеження впливу президента на уряд і спрощення процедури імпічменту. Пан Ющенко назвав такі дії «конституційним переворотом в державі».
Хоча нещодавні суперечки всередині коаліції не були несподіванкою, поштовх до її розвалу – тимчасовий альянс БЮТ із ПР для послаблення інституту президентства – був. Спроба пані Тимошенко послабити владу президента ставить під сумнів поширену думку про те, що Прем’єр готується до президентських виборів 2010 року. Якщо посада Прем’єр-міністра стане найвпливовішою в українській політиці, тоді, вірогідно, пані Тимошенко скоріше прагнутиме зберегти свої нинішні позиції, аніж стати президентом.
Завуальовані мотивиМожливі три варіанти пояснення поведінки пані Тимошенко. Перший: вона дійсно прагне перетворити прем’єр-міністра в Україні на найсильнішого політичного гравця для досягнення своїх політичних амбіцій. Однак реалізація цих планів безумовно призведе до краху Помаранчевої коаліції і Тимошенко не має жодних гарантій, що залишиться на посаді прем’єр-міністра як у випадку формування коаліції із ПР, так і у випадку нових виборів.
Другий: для пані Тимошенко ухвала нових законів була продуманою тактикою у боротьбі за владу із паном Ющенком. Таким чином вона планувала змусити президента підтримати урядову політику, проти якої він досі виступав, зокрема, прискорення приватизації – що є дуже важливим для пані Тимошенко, якщо Прем’єр збирається виконувати деякі із своїх популістських ініціатив, які вимагають багато коштів. Щойно політичне співробітництво буде налагоджено, БЮТ не намагатиметься подолати президентське вето на закони, спрямовані на послаблення влади президента.
Третій: Прем’єр-міністр спровокувала кризу для того, щоб перейти в опозицію. Це допоможе їй підготуватися до президентських виборів 2010 року. Стан української економіки різко погіршується, інфляція залишається на дуже високому рівні – 26,9% в липні у річному обчисленні, і, можливо, ціни на імпортний газ подвояться з початку 2009 року. Якщо так станеться, ціни на газ порівняно із 2005 роком збільшаться у вісім разів. Це може «підкосити» українську промисловість, а також дати поштовх новому інфляційному тиску. Зважаючи на такі перспективи, мабуть, пані Тимошенко вигідніше залишити уряд до кінця року або до узгодження ціни на газ на 2009 рік.
Невдалий моментОстання політична сутичка відбулася у вирішальний для країни момент. У розпал конфлікту Грузії та Росії, усвідомлення незахищеності України досягло найвищого рівня за останнє десятиріччя. Стосунки з Росією напружені і зростає занепокоєність за територіальну цілісність України, що може опинитися під загрозою. Подальша політична невизначеність в Україні ускладнить її підтримку з боку США та їхніх союзників у наближенні до НАТО; процес й так уже ускладнився, враховуючи побоювання Німеччини та інших європейських країн щодо того, що зближення України з НАТО може спровокувати Росію. Спроби зміцнити стабільність в Україні за рахунок вступу до ЄС також можуть блокуватися.
В економіці очікування інвесторів погіршилися через загрозу того, що Росія може спробувати підігріти сепаратистські настрої в Криму. Дуже високий рівень інфляції і зростаючий дефіцит платіжного балансу по поточних операціях уже становлять основні ризики для макроекономічної стабільності. Ризики суттєво зростуть, якщо Україна не зможе домовитися про поступове підняття ціни на газ до рівня, встановленого для країн-членів ЄС, і натомість змушена буде сплачувати повний тариф із початку 2009 року. Її шанси на успіх, які вже досить низькі, скоріше за все зменшаться ще більше, якщо під час проведення переговорів Україна не матиме уряду або управлятиметься тимчасовим урядом.
РішенняМожливі кілька варіантів розв’язання конфлікту. Перший: коаліція може перегрупуватися. НУНС має 10 днів на те, щоб скасувати своє рішення вийти з коаліції, створивши можливість для інтенсивних закулісних переговорів. Будь-яка подібна угода про збереження коаліції скоріше за все вимагатиме поступок обох сторін: Секретаріат Президента вимагає, щоб коаліція зайняла спільну позицію щодо грузинської кризи і щоб БЮТ більше не об‘єднувався із ПР для подолання можливого вето пана Ющенка на закони, спрямовані на послаблення влади президента. БЮТ, зі свого боку, вимагає підтримки основних напрямків своєї політики і звинувачує Секретаріат Президента в систематичному саботажі діяльності уряду.
Інший варіант: якщо «помаранчеві» партії не зможуть врятувати свою коаліцію, українські політичні партії матимуть 30 днів для формування альтернативної коаліції. Нещодавно єдино можливою альтернативною коаліцією вважався альянс між НУНС і ПР. Такий варіант видається прийнятним як для Секретаріату Президента, так і для ліберального крила ПР, очолюваного Рінатом Ахметовим – найбагатшою людиною України. Однак нещодавнє співробітництво БЮТ і ПР зробило можливим більш офіційний альянс між цими двома партіями. Отже, the Economist Intelligence Unit досі вважає, що офіційна коаліція між БЮТ і ПР маловірогідна, навіть незважаючи на те, що, як виявилося, їхні позиції щодо Росії зближуються. Зокрема, для пані Тимошенко така авантюра буде ризикованою з політичної точки зору, враховуючи, що більшість її політичних гасел базуються на різкій опозиції до ПР і критиці зв’язків цієї партії з великим бізнесом. Водночас коаліція між НУНС і ПР досі виглядає сумнівно: пан Ющенко може втратити щонайменше половину своєї партії, якщо справді домовиться із лідером ПР Віктором Януковичем.
Останнім варіантом можуть бути ще одні дочасні вибори, які пан Ющенко матиме право скликати, якщо альтернативна коаліція не буде сформована протягом 30 днів після офіційного припинення існування діючої коаліції. Враховуючи економічні і політичні проблеми, з якими тепер зіткнулася Україна, відволікання уваги на вибори буде найгіршим варіантом. А самі по собі вибори можуть набути несподіваного повороту, враховуючи дуже напружені стосунки із Росією.
Джерело:
GLAVRED.info
