Про загрозу техногенної катастрофи у Калуші говоритимуть науковці

Калуш, де було колись потужне хімічне виробництво, сьогодні дехто називає пороховою бочкою. Незаповнені порожнини, звідки вибрано руду, загрожують провалами, а переповнене хвостосховище може не втримати соляні розсоли, і вони затоплять поля та потраплять у Лімницю і Дністер.

Тут час від часу працюють різні комісії – обласні, міжвідомчі, урядові, та сьогодні вперше про техногенно-екологічну ситуацію в зоні промислової діяльності калійного заводу «Оріани» йтиметься на науково-практичній конференції, що проходить на базі Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. В ній беруть участь науковці з Києва, Львова, Криму, Прикарпаття, зокрема, з Інституту проблем національної безпеки при РНБО, інституту геохімії навколишнього середовища, Національного космічного агентства, Державної геологічної служби, гірничої академії наук.

За 10 років, відколи не працює калійний завод ВАТ «Оріана», в зоні його діяльності зібралося багато відходів. Природоохоронні заходи постійно недофінансовувалися. Чотири основні калуські проблеми називає завідувач кафедри геотехногенної безпеки та геоінформатики Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу, доктор наук, професор Едуард Кузьменко: перше – існування Домбровського кар’єру, його об’єм складає біля 50 млн. кубометрів, коли він затопиться повністю, будуть затоплені горизонти, з яких люди п’ють воду. Друге – існування хвостосховищ, якщо буде прорвана дамба, отримати 2 млн. розсолів в Дністрі – це велика катастрофа. Третє – наявність солевідвалів, в яких зібралось близько 20 млн. тонн натрію хлору і з яких вода іде вже у водоносний горизонт; у с.Пійло в деяких криницях вода для пиття непридатна, бо солена. І останнє – наявність підземних шахтних полів і утворення провалів. Мешканці Калуша, Сівки Калуської, Кропивника потерпають, чи земля, яка просідає на їхніх городах, не провалиться, бо з часів, коли тут вибирали калійну руду, залишилося близько 35 млн. кубів порожнин.

Домбровський кар’єр зараз самозатоплюється. Проект відновлення виробництва калійних добрив надто дорогий, а пошуку інвестора перешкоджає те, що це державна власність і надто великий борг «Оріани». Тож, на думку науковців, найоптимальніший варіант – так звана мокра консервація. А шахтні порожнини рекомендують заповнювати породою або заливати розсолами.

Та найбільш небезпечним з екологічної точки зору є хвостосховище. Його, переконані науковці, треба ліквідувати, поки розсоли не пішли через дамбу і не потрапили у Лімницю та Дністер.

За приблизними підрахунками, на всі об’єкти потрібно не менше мільярда гривень. Скільки куди – аналізуватимуть вчені. Вони вчора вже побували у Калуші, сьогодні і завтра обговорюватимуть проблеми і пропонуватимуть, що ж робити для поліпшення ситуації, — інформує кореспондент IA MALAKAVA.