Львівська залізниця обурена позицією івано-франківських правоохоронців, які стали на захист халатності та беззаконня

Центр зв’язків з громадськістю УМВС України в Івано-Франківській області 20 серпня 2008 року поширив у засобах масової інформації спростування заяв начальника Львівської залізниці та прес-центру залізниці щодо несанкціонованого вибору гравію з русла ріки Прут. У заяві правоохоронців, зокрема, йдеться про те, що «з дозволу обласної влади і органів місцевого самоврядування вибір гравію здійснюється для нагальних потреб». У цій же заяві залізничників звинуватили у недалекоглядності та концентрації негативних наслідків липневої повені лише на проблемах залізничників. До того ж, у поширеній заяві йдеться про непрофесіоналізм представників ЗМІ, які начебто не спромоглися підійти до водіїв авт, які вивозили гравій, і не поцікавилися документами на відповідні роботи.

Така інформація, широко оприлюднена у засобах масової інформації, не залишає залізничникам іншого шляху, окрім гострої боротьби з подібними діями та заявами. Надаючи розголосу побаченому під час відкриття відновленої ділянки Коломия-Делятин, та маючи на меті захистити від подальшого руйнування відбудоване залізничне полотно, Львівська залізниця наголошує на тому, що проблема руйнування русел гірських рік полягає не у тому, ХТО і за ЧИЇМ дозволом вивозить гравійну суміш, а у тому, що ЦЬОГО ВЗАГАЛІ НЕ МОЖНА РОБИТИ! Якщо із русел рік регулярно вибирати алювійну суміш, а це, наразі, найлегший спосіб добувати необхідні для ремонту доріг чи спорудження будівель річкові поклади, то режим рік кардинально порушується, русла поглиблюються, швидкість течії зростає і водний потік у певні моменти змітає все на своєму шляху.

У Богородчанській дільниці експлуатації доріг, а саме їхні машини, за повідомленням ЦГЗ УМВС України в Івано-Франківській області, вивозили того дня гравій для підсипки обочин доріг, повідомили, що машини мали усі відповідні позначки та документи. Але чому ж тоді, щойно побачивши телекамери, вони чимдуж кинулися у різні боки і протягом 15 хвилин на місці робіт не лишилося жодної вантажівки? Залізничники не лише мають задокументовані на відеоплівку свідчення таких дій, але й свідчення місцевих мешканців, які говорять про постійний вивіз гравію з річки, який відбувався до повені і не припинився після неї. За словами цих свідків, вантажівки вивозять гравій щодня і цей процес ніхто не контролює.

Залишається лише знайти відповідь на питання, чому ЦГЗ УМВС України в Івано-Франківській області стало на захист тих, чиї вантажівки потрапили у той день в об’єктиви телекамер, адже у повідомленнях прес-центру Львівської залізниці та ЗМІ жодним словом не згадували конкретні організації чи конкретних осіб? На злодієві, як народ каже, і шапка горить…

Залізничники і надалі боротимуться з подібною безгосподарністю і, без перебільшення, злочинною діяльністю з розкрадання гравію з русел річок, адже, активізовуючись на таку боротьбу, Львівська залізниця виходить не лише з питань потенційної небезпеки для залізничного полотна (адже такі дії відбуваються прямо під залізничним насипом), але насамперед з усвідомлення, що вибір гравію з русел гірських рік суперечить інтересам мешканців Західної України та держави вцілому.

Начальник Львівської залізниці Михайло Мостовий вже направив офіційний лист-звернення до голови Івано-Франківської обласної державної адміністрації Палійчука М.В., прокурора Івано-Франківської області Гошовського М.І., начальника Управління внутрішніх справ Івано-Франківської області Кузнєцова В.С. та начальника Івано-Франківського обласного виробничого управління з меліорації та водного господарства Ватаманюка Г.М. з вимогою проконтролювати дотримання чинного законодавства, інакше залізничники при повторенні випадків руйнування залізничної інфраструктури внаслідок несанкціонованих робіт в руслах річок, понесені залізницею збитки та витрати на відновлення залізничного сполучення пред’являтимуть органам місцевого самоврядування та галузевим державним структурам, як безпосереднім господарям природних ресурсів та відповідальним за їх бережливе використання.

Довідка: Для відновлення пошкоджених повінню ділянок магістралі залізничники вже використали 124 тисячі кубометрів інертних матеріалів, довіз яких було організовано з Рівненської, Закарпатської, Волинської, Хмельницької та Донецької областей. Залишається лише шукати відповідь: чому залізничники можуть цивілізовано шукати, перевозити та використовувати інертні матеріали, налагоджуючи для цього співпрацю з усією Україною, а відповідальні за відновлення доріг організації не знайшли іншого джерела матеріалів, крім русла гірської річки?

ПРЕС-ЦЕНТР ДЕРЖАВНОГО ТЕРИТОРІАЛЬНО-ГАЛУЗЕВОГО ОБ’ЄДНАННЯ «ЛЬВІВСЬКА ЗАЛІЗНИЦЯ»