Київ – столиця України, місто з багатомільйонним населенням. У пошуках роботи сюди з’їжджаються з усіх регіонів країни. Привабливий мегаполіс і для кримінальних суб’єктів, на кшталт наркоторговців. Безліч розважальних денних та нічних центрів, місця відпочинку, навчальні установи – то все для них є ласі шматки, на яких можна добре нажитися.
Правоохоронні органи невпинно ведуть боротьбу з наркобізнесом: виявляють місця постачання та збуту, відслідковують злочинні зв’язки, вилучають тисячі заборонених пігулок та КІЛОграми наркотичної сировини. І для того, аби відтяти ще одну голову цьому „Гориничу”, іноді доводиться виїжджати за сотні кілометрів від своєї бази.
Працівники Шевченківського столичного відділу БНОН перекрили кисень трафіку до Києва з Івано-Франківщини психотропної речовини „Екстазі”. Чимало зусиль було докладено для виявлення та затримання поширювачів цієї біди. Коли нарешті всі зловмисники опинилися за гратами, відділ сконцентрував сили на головній дійовій особі – постачальнику.
Тридцятип’ятирічний уродженець Прикарпаття за свій життєвий шлях нічого важче виделки в руці не тримав. Здобуття освіти, суспільно корисна праця, прагнення до доброго і світлого –було явно не для нього. А ось жити, як то кажуть, на широку ногу він планував надовго. Тому й зайнявся роботою цілком „не пильною”. Налагоджена мережа працювала справно, гроші поступали безперебійно, товар ріс за ціною. Задоволена дружина, щасливі діти, в друзях - весь авторитет важливих кругів. „Красиво жити не заборониш”, був впевнений „бізнесмен”.
Правоохоронці не проти такого твердження, однак додають: - заборонено жити злочинно. Вранішній поїзд „Івано-Франківськ – Київ” оперативники відділу з незаконним обігом наркотиків Шевченківського райуправління столичної міліції вже чекали – в ньому прибувала остання партія „Екстазі”. Кур’єра зустрічали. Ним виявилася... сімнадцятирічна киянка. Дівчина навіть не гадки не мала, ЩО везе в своїх валізах. В Івано-Франковську біля вагону до неї начебто звернувся незнайомець, попросив передати документи до Києва. Мовляв – передзвонять, заберуть.
Пакет з „документами” розпечатували при свідках та знімаючи на відео. В папці, щільно обмотаній липкою стрічкою, знаходився журнал „Бюлетень”, теж запечатаний. А під титульною сторінкою ховалася обережно вирізана виїмка, куди і заховали таблетки, розфасовані в поліетиленові мішечки. На одному з пакетиків збереглася наклейка-цінник від цукерок відомої в Україні марки. Але їхній вміст жодного відношення до ласощів не мав. 130 таблеток психотропної речовини, вилучені правоохоронцями, могли накоїти чимало лиха, а для когось стати останньою хвилиною світла.
Того ж ранку до столиці повернулася друга оперативна група Шевченківського БНОНу. Відрядження до західної України закінчилося успішно – іванофранківського наркобарона привезли до Києва.
Зараз з затриманим працюють слідчі. Сподіватися на подальше безтурботне життя йому марно.
Законодавство передбачає за подібні злочинні діяння до восьми років позбавлення волі. А в місцях не надто віддалених, як відомо, не побайдикуєш.
З давніх-давен на Київській Русі повелося: з чим ви до нас – так ми і приймаємо.
За матеріалами:
"Кримінальні хроніки Києва"