Українські «пацани» вже було зраділи – нарешті в нашій країні започатковано дещо типу «українського блатняка» на кшталт «Мурка – ти мой мурьоначєк» чи «Шарік, я как і ти був на цепі»… В ролі Гаріка Крічевського «made in Ukraine» очікувався патріарх укркультури Юрій Андрухович. Причиною радості «пацанів» стала назва нового проекту Андруховича, здійсненого спільно з відомим українським гуртом «Мертвий Півень» - «Кримінальні сонети».
Проте радість виявилася передчасною – «Кримінальні сонети» не мають нічого спільною, ані з «Муркою», ані з «Гоп-стопом». Не зважаючи на те, що головний український «бубабубіст» завдяки щасливій подружній парі Софії Андрухович з Андрієм Бондарем вже встиг стати дідусем, він сам признається, що «до маразму ще далеко».
Отже новий проект – це стьобно-філософські історії галицьких романтиків «ножа і сокири». Як прокоментував тексти диску Роман Чайка, «вбивства в Андруховича – це завжди романтичне, красиве дійство». Не погодитися з цим неможливо. Герої особливі, українські народні: лахмітник Місьо, який «о четвертій ранку зарізав панну Касю, лесбіянку», картярі Пан Різник і Пан Музика, Зиновій Блюм, «король шинків і яток, рожевих лярв улюблений кумир», мафіозі, який у кримінальних розборках «гідно шлях життя завершив», та найманий убивця з ружею в петличці і посміхом Казанови. Залишається сподіватися, що ці постаті не є героями життя Андруховича і не являються чимось типу продовження автобіографічного роману «Таємниця». Принаймні, офіційно ані Місько Барбара, ані сам Андрухович в тому не признаються. Найбільшою кримінальною пригодою соліст «Мертвого півня» називає свій арешт на початку 1990-х на Хрещатику під час арт-перфоменсу. Автор «Кримінальних сонетів» у своїх кримінальних пригодах не признається зовсім. Єдиний випадок, коли нога письменника переступила закон, це перевезення самокрутки через Голандсько-німецький кордон.
Проте повернемось до самих «сонетів». До голосу Андруховича, що несподівано для публіки співає оті кримінальні історії, дуже вдало вписується голос Міська Барбари та музика «Мертвого півня». В цілому створюється картина, яка напевно розчарує прихильників старого-доброго російського шансону, проте порадує фанатів української музики і культури в цілому.
З нагоди презентації цього нового творіння, вельмишановний Андрухович разом із «Мертвим півнем» вирушили в тур містами України. Першим у списку був Харків, другим – Дніпропетровськ. Як зазначив винуватець свята, «У Харкові – то була генеральна репетиція, а зараз – прем’єра». Публіка, що зібралася того вечора у дніпропетровському «Рок-Кафе», була налаштована скоріше на відпочинок та лірику (напевно, назва міні-альбому таки зробила свою справу). Відвідувачі, зручно влаштувавшись за столиками на стільцях та кріслах, потягуючи віскі чи каву (чи й те й те почергово) чекали на «культурних» гостей у якомусь розслабленому вечірньому стані – це було видно неозброєним оком. Проте вже після першої пісні публіка розшевелилася, спочатку до тактовних похитувать за столиками, а потім і до танців та підспівувань. Що «Мертві півні», що Андрухович в цей день були, як то кажуть, «в ударі» - і це неможливо було не помітити і не заразитися. Іншими словами, коли справа дійшла до «100 баксів на місяць…», публіка дійшла до того самого стану – «… і всі тебе трахають» у найкращому і найприємнішому розумінні цього слова.
Чи були серед глядачів-слухачів «Кримінальних сонетів» місцеві дніпропетровські кримінальні авторитети, чи їх відлякало слово «сонети», залишилось корпоративною таємницею. За словами того ж Романа Чайки, «Нема сенсу говорити про кримінальних авторитетів, оскільки це загрожує наслідками, бо потім некримінальний авторитет в Лондоні відсудить у вас 100 тисяч тільки за цю прес-конференцію». Отже, про криміналітетів промовчимо. Та навіть, якщо вони й були – їм неодмінно сподобалось. Не могло не сподобатись.
Завершиться тур вже 29 червня, у столиці. Для Києва підготовлений свій сюрприз – презентація «Кримінальних сонетів» буде відбуватися паралельно з переглядом футбольного матчу. Що за вибуховий коктель вийде з цієї суміші треба бачити на власні очі, чого вам і бажаю.
Тетяна Гонченко Джерело: "Сумно"