До Снятина приїзджали націоналісти Прикарпаття і всієї Галичини
Як інформує репортер MALAKAVA, віче традиційно проходило поруч спорудженого пам´ятника кавалеру Золотого Хреста УГВР 1-ї кляси.
Вклонитись командиру прибули гості з Івано-Франківська, Коломиї, Косова і самі місцеві жителі: Івано-Франківська та Снятинська крайові управи братства вояків ОУН-УПА, Івано-Франківського обласного товариства УЧХ, КУН з Снятина та Коломиї, НРУ, голови районної ради та райдержадміністрації. Молодь була представлена молодіжними референтурами Снятинської та Коломийської РО КУН, учнями місцевої школи №2 та школи села Ганьківці, що на Снятинщині.
Розпочалось поминальне віче ходою від будинку райради до пам´ятника Василю Андрусяку, після чого була відправлена панахида за загиблим командиром і всіма полеглими борцями у лавах УПА. Після панахиди до присутніх пролунали полум´яні слова промов всечесних отців, голів крайової управи братства ОУН-УПА Карпатьського краю др. Фотія Володимирського та крайової управи Снятинщини др. Москалика Степана, голови товариства УЧХ в області, голів Снятинської РДА та райради, представників політичних партій КУН та НРУ.
У виступах чітко прозвучали слова заклику до становлення Української України, за яку зложив буйну голову полковник УПА та сотні тисяч найкращих синів та дочок нашого народу, а взяти за ввесь період історії- то сотні мільйонів. Пролунали заклики до молоді слідувати життєвому прикладу боротьби Василя Андрусяка, який боровся не тільки зі зброєю в руках, а і полум´яним словом- у 10 років в польській гімназії на книжці "Руська мова" перекреслив слово "Руська" і написав "Українська", як і годиться справжньому українцеві, який любить і поважає мову свого народу.
Нагадаємо, Василь Андрусяк - "Грегіт"-"Різун" народився 11 січня 1915 року в Снятині в родині Василя та Євдокії Андрусяків. Був четвертою дитиною в сім’ї. Загинув 24 лютого 1946 року між селами Грабівка та Глибоке Богородчанського р-ну разом з політвиховником 22 ТВ поручником «Бояном» у сутичці з рейдовою групою 215-го стрілецького полку внутрішніх військ НКВД під командуванням старшого лейтенанта Євтухіна. Їхні тіла два тижні возили селами, аж поки люди їх не опізнали. Посмертно нагороджений УГВР найвищою бойовою нагородою — Золотим Хрестом заслуги 1-ої кляси і підвищений до звання полковника.
В даний час командирові 22 ТВ “Чорний ліс” полковнику Василеві Андрусяку – Греготу–Різуну споруджено пам’ятник в рідному Снятині, на місці загибелі в Богородчанському р-ні споруджена символічна могила, оскільки місце захоронення досі невідоме. В Снятині його іменем названо музей визвольних змагань, а також крайові управи ОУН-УПА Снятинщини і Калущини.
