Івано-Франківській області сьогодні виповнилось 68 років

Вона межує з Львівською, Тернопільською, Чернівецькою та Закарпатською областями.На крайньому півдні на протязі 50 км границя області є державним кордоном України з Румунією. Межа із Закарпаттям, що проходить по Карпатському хребту, протягом століть, до 1945 року, теж була кордоном — то з Угорщиною, то з Чехословаччиною.

Обласний центр : Івано-Франківськ

Територія області 13,9 тис. км².

Населення області — 1 млн. 460 тис. чоловік. В етнографічному відношенні Івано-Франківщина складається з Опілля, Покуття, Бойківщини та Гуцульщини. Їх мешканці зберегли деякі відмінності у мові, одязі, культурі та побуті і вже цим привертають увагу туристів.

Івано-Франківщина гордиться своєю культурно-історичною спадщиною. На її території взято під охорону держави 3,5 тис. пам´яток історії та культури. Такі давні і цінні пам´ятки як церква Пантелеймона під Галичем (XII ст.), церква Святого Духа з мистецьким іконостасом в Рогатині (XVI ст.), Манявський Скит (XVII ст.), дерев´яні гуцульські і бойківські храми відомі за межами країни.

Туристи із задоволенням знайомляться з пам´ятками і музеями Івано-Франківська та Коломиї, проходять стежками славного ватажка карпатських опришків Олекси Довбуша. Нині опрацьовуються маршрути слідами боїв Української Повстанської Армії, яка найдовше вела боротьбу із загарбниками саме на території нашого краю.

В області є п´ять міст, що згадуються в давньоруських літописах. Серед них Тисмениця (1143), Снятин (1158), Тлумач (1213), Коломия (1240). Та найдавнішим є Галич, перша згадка про який відноситься до 898 року. Пізніше він став столицею могутнього Галицького князівства і Галицько-Волинської держави. На базі пам´яток княжого Галича створений національний заповідник «Давній Галич».

Івано-Франківщина є батьківщиною оспіваних у «Слові о полку Ігоревім» князя Ярослава Осмомисла і княгині Ярославни, дівчини-патріотки з Рогатина, що увійшла в історію під ім´ям Роксолани і як дружина султана відіграла значну роль у політичному житті ТуреччиниXVI ст. Тут народились керівник опришківського руху Олекса Довбуш, сподвижник Богдана ХмельницькогоСемен Височан, письменники Іван Вагилевич, Василь Стефаник, Марко Черемшина, Лесь Мартович, Марійка Підгірянка, мистецтвознавець Святослав Гординський, композитор Анатолій Кос-Анатольський, художники Ярослав Пстрак та Василь Касіян, скульптори Михайло Бринський та Григорій Крук, провідні діячі національно-визвольного руху Дмитро Вітовський та Степан Бандера.

Тут бували і працювали Іван Франко, Михайло Грушевський, Денис Січинський, Олександр Олесь, Богдан Лепкий, Олнеса Новаківський, Михайло Коцюбинський, Максим Рильський. 1919 року, коли Станіслав був столицею ЗУНР, тут в різний час побували Володимир Винниченко, Симон Петлюра, Євген Коновалець.