На церемонію завітали відомі письменники: Марія Матіос, Олег Криштопа, Таня Малярчук, Наталка Шевченко, пише [hh]http://www.wk.if.ua[h]"ЗК".[/h]
Марія Матіос, виступаючи, сказала: "Зараз така ситуація в Україні, що відкриття книгарень стає справді подією. Водночас у Києві іде "зачистка" від книжкових магазинів. Але українська інтелігенція активно реагує на те, що робиться на Хрещатику.
Та нічого образливого немає для столиці у тому, що відповідні імпульси будуть іти з провінції – провінції у гарному розумінні цього слова. Бо людина, якщо не читає, то вона просто не думає. Але є все ж така велика "критична маса" суспільства, яка хоче знань, хоче читати, аналізувати і приймати рішення осмислено, усвідомлено – це дуже добре".
За останніх чотири місяці Марія Матіос уже вчетверте бере участь у відкритті чергової книгарні. Має такий каламбур – якщо мер Черновецький закриває книгарні у Києві, то мер Чернівців – відкриває, так само, як в Івано-Франківську. Хоча у районних центрах з книжковими магазинами проблема. І коли письменниця бачить грошовитих людей, які за один вечір можуть пропити більше, ніж коштує півкнигарні, то каже: "Хлопці, подбайте про своїх родичів, дітей – відкрийте книгарню, можливо у своєму супермаркеті".
Марія Матіос нещодавно повернулася з Москви, з презентації своєї книги, і була просто "розчавлена" ставленням росіян до своєї книги – це є індустрія, бізнес, п´ятий рядок у бюджеті. Ми б не говорили про таку печальну картину української книги, якби мали в Україні достатню кількість книгарень – їх залишилось трохи більше 400. Згадаймо приклад сусідів наших – поляків, де книгарень 4000. Польща менша від України. Тоді ми б говорили про індустрію українського книговидавництва, і книговидавці не мали би проблеми ні зі збутом, ні з рекламою.
Але все ж добре, якщо зараз відкриваються книгарні а не ігрові автомати.
Колеги-літератори доєдналися до слів Марії Матіос, підтвердивши своє задоволення від того, що кількість книгарень все ж росте, як і потреба в українській книзі, особливо порівняно з минулими роками.
"Варто всього лише раз на місяць зайти в книгарню і придбати одну українську книгу – і з нашою культурою буде все гаразд", – прозвучала думка.