У КАЛУШІ РУБАЮТЬ СТОЛІТНІ ДУБИ

Кілька тижнів тому депутат Калуської міської ради, голова екологічного об’єднання „Зелений рух „Карпати” Михайло Довбенчук зауважив, що з лісового масиву, який межує з дачними ділянками калушан на Височанці, вивозять зрубані дерева.

Тож, припустив депутат, у даному випадку йдеться про незаконну вирубку дубів на території міської ради. З цим питанням Михайло Довбенчук звернувся до заступника міського голови Василя Петріва. А для того, аби з’ясувати місцезнаходження вирубки, у вівторок, 7 листопада, на місце відправилася комісія у складі самого депутата, голови громадської екологічної організації „За виживання” Йосипа Мельника, депутата районної ради Володимира Сікори, заступника начальника міського земельного відділу Сергія Власова та голови ради громадських екологічних організацій при обласному управлінні екології (об’єднує 18 організацій. — Авт.) Ігоря Дидича.

Виявилося, що лісовий масив, де вирубують дуби, розташований на території Калуського району. А про те, що така вирубка дійсно мала місце, свідчать десятки свіжих пнів. Також зрозуміло, що дерева зрізувалися великі, віком близько 100 років. При цьому стан пнів свідчить, що вони були живими (можна припустити, що й здоровими. — Авт.). У той же час практично поруч депутати, представники екологічних організацій та влади виявили багато явно хворих, висохлих дерев. Тож їх, якби йшлося про санітарну вибіркову рубку, мали б зрізати у першу чергу.

Йосип Мельник зокрема зазначив, що дуб в Україні вирубувати для заготівлі взагалі заборонено. Виняток становлять лише дерева, які підлягають санітарній вирубці, та ті, вік яких перевищує 150 років. Крім того, незважаючи, що це територія Калуського району, ліс розташовано у радіусі 15 км від Калуша. Тобто це зелена зона, де лісозаготівля також є неможливою. Тут можна лише проводити лісовідновлювальні рубки, і там, де потрібно, навпаки — підсаджувати дуби. За словами Йосипа Мельника, промислова вирубка виключена:

— Старі сильні дуби тут потрібно зберегти обов’язково, оскільки вони є основою діброви і служать для розповсюдження цих дерев. А грабові насадження, які почали домінувати, вартувало б поступово прибирати, оскільки граб не довговічний.

Додамо, що граб заготівельників не приваблює, оскільки не має ділової цінності. Тому дубів стає дедалі менше, а граби ніхто не чіпає.
Загалом питання вирубування цінних порід дерев у лісах Калущини піднімається не вперше, і зазвичай винуватці відбуваються адмінпокаранням або штрафом, розмір якого не йде у жодне порівняння із зиском від збуту дерев. Торгівля деревиною — бізнес надприбутковий. Подейкують, достатньо придивитися собі певне дерево, заплатити близько $200 і не потрібно турбуватися про жодні офіційні дозволи чи погодження — його зрубають і доставлять покупцеві просто на узлісся.

Ігор Дидич, у свою чергу, переконаний, що у таких випадках справедливості і покарання для порушників домогтися практично неможливо. Про суцільну вирубку не йдеться, а дозволи на санітарну вирубку як правило наявні (пост-фактум довести, що зрубане дерево було здоровим і сильним, практично неможливо. — Авт.). До того ж, завжди є можливість пояснити, що конкретне дерево зрубали якісь невідомі громадяни. Підтвердити чи спростувати таку інформацію майже неможливо.
Кілька років тому, розповів Ігор Дидич, районна влада спробувала підійти до проблеми з іншого боку і зайнялася перевіркою пилорам та документами на деревину. Однак до конкретних результатів це не призвело.
— Такі вирубування дерев, — розповідає Ігор Дидич, — є практично скрізь. І не лише у нашій області. Це система, яку досі зламати не вдалося нікому. Допоки у країні не відбудуться серйозні зміни у законодавстві, які включатимуть запровадження серйозніших, ніж сьогодні, розмірів штрафних санкцій чи навіть кримінальної відповідальності за незаконне вирубування дерев, ситуація не зміниться. Калущина у цьому сенсі нічим не відрізняється від інших районів області: усюди вирубують багато, лише у нас це помітніше. Оскільки лісових масивів менше.
Начальник Калуського держлісгоспу Володимир Павлишин переконаний, що вирубування дубів у лісі на Височанці відбувається абсолютно законно.

— Це нормальна рубка, — каже керівник держлісгоспу. — Є усі необхідні документи та дозволи відповідних служб. До речі, з документацією були ознайомлені і Михайло Довбенчук та Йосип Мельник, які минулого тижня (31 жовтня. — Авт.) виїжджали на місце у складі комісії. Разом з ними ситуацію на місці з’ясовували головний спеціаліст відділу оперативного контролю Держуправління екологічних ресурсів в області Роман Кравець, заступник міського голови Василь Петрів та головний лісничий Василь Демус.
За результатами перевірки фактів вирубування дубів було складено акт. У ньому, зокрема, вказано: „Повторно, 7.11.2007 р. комісія виїхала на Залісся. Для участі у роботі комісії Калуський держлісгосп свого представника не направив.

Одночасно з перевіркою вирубки лісу, встановлено межу земель Калуської міської ради біля крайніх дач Залісся, що межує з Калуським Держлісгоспом.

Встановлено:
У кварталі №13, відділ №2 на всій площі відділу (33 га, у натурі не визначені границі лісосіки) біля дач, на віддалі до 200 метрів від квартального стовпа проводиться вибіркова рубка дерев дуба звичайного. Вирубка кращих дубів здійснюється під приводом вибіркової санітарної чи лісовідновлювальної рубки (на діляночних стовпах є різні надписи) протягом літа-осені 2007 р.

Площа всього відділу №2 порізана колесами тральовочних тракторів.
Візуально визначено, що тут вирубано половника дуба до 500 куб. м (окремі сухостійні дерева та вітроломи залишилися не розробленими). Зустрічалися і пні без тавра. Лісничий В. Тихан не захотів надати інформацію про кількість зрубаного та проданого половника дуба.

Ліси Залісся, Височанки, Підгірок є не тільки лісопарковою зоною, але й мають рекреаційні, оздоровчі функції, є „легенями міста” та захищають безпеку жителів від впливу хімічних виробництв та інших шкідливих факторів.
Вибіркові рубки (під виглядом санітарних) ведуться держлісгоспом на усій площі дубових насаджень у пристигаючому віці, проріджуючи їх з метою наступної суцільної вирубки”.
Додамо: позбавляючи лісовий масив кращих екземплярів дуба, ми фактично позбавляємося унікального генофонду і у підсумку це призведе до поступової деградації наших лісів.


P. S. Свого часу великого резонансу набуло вирубування дубів на території Войнилівського лісництва Калуського держлісгоспу (в урочищі „Копанки”): тут під суцільну рубку держлісгосп відвів дубові насадження віком до 120 років. За зверненням екологічних організацій Калущини, це питання розглядалося на сесіях Калуської міської і районної рад. Відповідне колективне звернення екологічних організацій у 2004 році направили до Міністерства охорони навколишнього природного середовища України.
На даний час питання віднесення цих дубових насаджень до заповідного фонду залишається невирішеним. У відповіді з Міністерства вказано, що тут підтримують ініціативу про переведення вказаних лісових насаджень до категорії, де не проводяться рубки головного користування та рекомендовано резервувати ці дубові насадження для „можливого наступного заповідання”.

Нещодавно 11 жовтня 2007 року міський голова Ігор Насалик звернувся з листом до Прем’єр-міністра України Віктора Януковича у якому, зокрема, сказано: „З метою збереження цього унікального насадження просимо Вас терміново втрутитися у вирішення цього питання. Дубові насадження цієї зони відіграють важливі рекреаційні функції для населення Калуша та очищають повітря від шкідливих викидів підприємств нафтохімічного комплексу. Створення у цій зоні заповідника значно покращить екологічну ситуацію у регіоні”.



Землі лісового фонду у Калуші та районі досі без документів


У 2003 році було погоджено передачу 70 га площ лісових насаджень від ЗАТ „ЛУКОР” держлісгоспу. Проте, як випливає з листа заступника міського голови Василя Петріва від 31 жовтня 2006 року до керівника цієї структури, держлісгосп досі не звернувся з клопотанням про проведення інвентаризації землі. Тож міська рада не може передати держлісгоспу земельні ділянки під цими насадженнями.

Ще одним листом від 12 жовтня 2006 року Василь Петрів звернувся до облдержадміністрації з тим, що „на території Калуша за Калуським держлісгоспом Івано-Франківського обласного управління лісового господарства Держлісгоспу України рахується 739 га земель лісового фонду. Облдержадміністрацією разом з представником Калуського міського відділу земельних ресурсів 1.03.2006 року проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства Калуським держлісгоспом. Виявлено факт використання земель лісового фонду без правовстановлюючих документів на землю, на що підготовлено припис на усунення порушення. За невиконання припису керівника Калуського держлісгоспу притягнуто до адміністративної відповідальності”.

Виявилося, що і на даний час Калуський держлісгосп не виготовив правовстановлюючі документи на землі лісового фонду. Причому, як у Калуші, так і у районі. У свою чергу, керівник держлісгоспу Володимир Павлишин посилається на неможливість усунути порушення та оформити документи на землю через відсутність коштів з державного бюджету на проведення інвентаризації земель лісового фонду Калущини. Тож на даний час держлісгосп ще не виготовив державного акту на землю. Фінансування виготовлення такого акту має відбуватися з державного бюджету. Враховуючи, що загальна площа лісових угідь Калуського району становить близько 21 тис. га, коштуватиме виготовлення державного акту понад 300 тис. гривень. За словами Володимира Павлишина, до кінця поточного року згідно з Указом Президента України для користування лісовими угіддями достатньо картографічних документів.