Селяни погрожують блокувати президентську резиденцію в Гуті

Мешканці селища Солотвина Богородчанського району Івано-Франківської області продемонстрували, на яку небезпеку наражають себе, долаючи цей злощасний місток через Бистрицю Солотвинську (нормальний місток поплив під час повені): дорослі та діти мусять нести з собою гумовці, перезуватися біля моста та вхопившись за вербу ступати на дошки, що прогинаються у воду.

Люди кажуть, що бояться за життя своїх дітей, які йдуть цим мостиком у середню школу із Заріччя (не так давно Президент України Віктор Ющенко біля цієї школи посадив калину).

За словами солотвинців, через Бистрицю є бетонний міст, але щоб ним дістатися дітям до школи, треба витрати більше години часу пішим ходом, бо «маршрутки» тут не зупиняються, а до власних машин мало хто з батьків доробився.

Також мешканці Солотвина показали власкору ЗІКу потічки, які летять з гір у Бистрицю, і готові знову залити вулиці, наприклад Замкову, разом з будинками та городами. «За роки незалежності України, – за словами місцевих мешканців, – ні в кого не дійшли руки, аби їх почистити, хоча перед кожними виборами гінці від розмаїтих партій клянуться нарешті подбати про безпеку від повені жител солотвинців».


Д О В І Д К А


Під час негоди у вересні 2007 року потерпіли села, які розташовані під президентською резиденцією в Гуті – вниз за течією річки Бистриці Солотвинської. Було зруйновано під час повені автомобільний міст на центральній дорозі, що на краю Старої Гути й веде до присадибних ділянок та цвинтаря.

Біда прийшла і в сусіднє з Гутою село – Пороги, де Бистриця Солотвинська теж завдала чималих збитків: в урочищі Клим підтоплено 8 садиб, а 40 родин з урочища Чорнівець залишилися без дороги. У Раківці зруйновано близько 200 м насипної дамби та 80 м старої дамби, підмито укіс автодороги Богородчани – Гута.

У самому ж Солотвині поплив дерев’яний місток, а на вулиці Замковій (нею кружляє гірський потічок, який під час паводку стає морем) мало бракувало, аби хати не позносило, однак рятувальні служби сюди так і не з’явилися.

Починаючи з 1972 року, річка Бистриця Солотвинська під час паводків так розмивала береги, що попливли житлові будинки, крамниця з їдальнею, контора відділу робітничого постачання Солотвинського лісокомбінату (загинув працівник, рятуючи сейф з документами), міст. Люди спочатку надіялися, коли будували уже в часи незалежності в гутівській «Синьогорі» президентську резиденцію, що береги річки та чисельних потічків укріплять, але не сталося. Щоправда, дітей зі шкіл виганяли вибирати з ріки каміння, обіцяючи заплатити, але гроші так і не дали.