Журналіст Михайло
Андрійович для «Малакави»:
«На жаль,
складається враження, що Сенцов нині не потрібен живим ні російській владі так
і українській. Обидві сторони ладні більше очікувати його смерті – це в мить би
вирішило болючу проблему.
Безперечно, Росія
побоюється того, щоб Сенцов раптово не помер на її території. Українська ж
влада, ніби, й робить все можливе для «визволення бранця Кремля» - та в той же
час, навчена досвідом із Надією Савченко, остерігається його повернення. Із
звільненням Сенцова слідуватиме значний резонанс в суспільстві – різко можуть
постати питання повернення до люстраційного процесу, розслідування причин
загибелі «Небесної сотні» та початку, анексії Криму, російсько-українського
військового конфлікту. Зрозуміло, це не вигідно владі перед наступними президентськими
виборами.
Не вигідно й те,
щоб кінцеве погіршення стану здоров’я Сенцова мало місце саме після його
звільнення та прибуття на Україну. Справа в тім, що за такий тривалий час
голодування в людському організмі назрівають безповоротні зміни – як
фізіологічні так і психологічні. Імунітет понижується, захисні функції
зводяться до мінімуму. Курс лікування та реабілітації не дає гарантії повного
видужування – навіть після «Феофанії» завжди можна очікувати рецидиву».