Журналіст Михайло
Андрійович для «Малакави»:
«Чому так зчаста
горить ліс поблизу Чорнобиля? Велика вірогідність, що в такий спосіб
намагаються приховати сліди вирубок деревина, яка потім реалізується по всій
Україні. На експорт вона не годиться – на кордоні з Євросоюзом суворий
радіоконтроль.
На жаль, 30-ти
кілометрова зона відчуження довкола Чорнобильської АЄС не обладнана
відповідними засобами пожежогасіння. Гасити нині пожежі там доводиться мало не
вручну із залученням значної кількості вогнеборців та одиниць пожежної техніки.
Загалом, за 30 років мала бути би прокладена мережа трубопроводів, гасіння мало
би проводитися автоматизовано із використанням спеціальних реагентів для
дезактивації території.
Пожежі, які
періодично трапляються в зоні відчуження Чорнобильської АЕС несуть техногенні
наслідки. За 50 років (як експлуатації так і після аварії) територія довкола
станції достатньо вбрала в себе радіації. Після аварії 1986 р. залишилося
немало майданчиків, на яких зосереджено безліч одиниць технічних засобів, які
використовували в ході ліквідації аварії. Це тисячі тон (якщо не сотні тон)
радіаційного металу – частково розкраденого на металобрухт, частково залишено
ржавіти.
При згоранні
деревини та трави продукти згорання розносяться вітром на великі території.
Поряд з цим розігрівається й метал, який потрапив в зону пожежі – виділяється
не облікована кількість радіонуклідів, які теж негативно впливають на
радіаційний фон. Попіл з димом потрапляють до верхніх шарів атмосфери, звідки
повертаються на землю у вигляді опадів. Очікувати радіаційних опадів можна в
любому місці».