Журналіст Михайло
Андрійович для «Малакави»:
«Електоральній
площині, яка складається нині на Україні, характерна особлива нестабільність.
Політичні вподобання більшості громадян можуть змінюватися мало не щодня – при
тім, що їх «черговий фаворит» може переміщуватися з одного крайнього крила
політичного спектру в інший.
Результати
опитування респондентів розкривають лише якусь частину настроїв виборців. Та,
як правило, остаточне рішення виборець може прийняти в останній момент – в тій
же кабінці для голосування.
Не останню роль
виконує й те, «хто замовляє соціологічне опитування» - як правило «хто платить
- той й бажає отримати очікуваний результат».
Нині влада
використовує методи виборів 1999 року – тоді теж мали неабияку популярність
подібні соціологічні опитування, які «пророчили» перемогу в президентських
виборах тому чи іншому представнику від «опозиції». Та зрештою, все звелося до
того, що в 2-му турі «залишилися» Л. Кучма та П. Симоненко. Зрозуміло, для
виборців особливого вибору й не залишилося…
Нині ідея витає
практично аналогічна. Юлії Тимошенко рейтинги «пророчать» лідерство на даний
час – в той же час, це може бути хитромудра пастка.
ВО «Батьківщина»
має шанси потрапити до Парламенту майбутнього скликання – зрозуміло, якщо її
«не поколять» як РУХ в 1999-му. Щодо виборів Президента – навряд чи всі лідери
опозиції об’єднаються довкола кандидатури Юлії Тимошенко».
