Громадський
активіст Михайло Андрійович для «Малакави»:
«Епопея з
пошуками бруківки, демонтованої в ході ремонту дороги в Яремчі, закінчилася.
Якась частина її, ймовірно, "відшукалася" на майданчику складування,
який знаходиться поряд з територією товарного парку ВАТ «Нафтохімік
Прикарпаття». Не виключно, що можуть бути й інші місця «складування».
На перший погляд,
незрозуміло, з якою метою здійснювалося переміщення десятків тон «історичного
каменю» на відстань в 30 км від Яремче. Та розгадати цей ребус не становить
проблеми – велика вірогідність, того що бруківку готували до відправки
наступним покупцям колійовим транспортом. Оскільки робити це було із «стації
Яремче» ризиковано – тому й перевезли «як непотріб» до Надвірної.
Яремчанську
бруківку явно почали сортувати та пакувати в тару типу «біг-бег» - своєрідні
брезентові «сумки», кожна вантажопідйомністю в тону. Це значно полегшує
завантаження та подальше транспортування.
Варто зауважити,
що неподалік місця складування бруківки знаходиться станція
«розвантаження-завантаження нафтопродуктів» колишнього Надвірнянського нафтопереробного
заводу з розгалуженою мережею залізничних колій. Не виключно, що перші партії
бруківки вже могли бути відправлені вагонами потенційним замовникам.
Бруківка періоду
Австро-Угорщини нині користується неабияким попитом – як, в один час, цегла
того періоду. Слід зауважити, що бруківка ця не тротуарна - «дорожня» - близька
до кубічної форми, розмірами може бути й 20+20+20 см – інколи зустрічається й
більша. Вирубувалася вона з твердих порід каменю, за твердістю близьких до
гранітних. Ідеально підходить для ремонту історичних площ європейських міст.
На території
Східної Галичини та Закарпаття в старі часи знаходилися кар’єри, які
спеціалізувалися на розколюванню каменю на дорожню бруківку. На цих роботах
трудилася значна кількість ув’язненнях австрійських тюрем. Нині такою бруківкою
замощено багато європейських міст».
