Україна в рейтингу слабості держав зайняла 107 місце.
Усього в рамках рейтингу, складеного дослідницьким центром Brookings Institution, була оцінена 141 країна світу. Оцінки проводилися на основі чотирьох головних індикаторів: ситуації в економіці, політиці, безпеці і соціальній сфері.
У першу десятку найбільш слабких держав (з 1-го по 10-е місце) увійшли: Сомалі, Афганістан, Конго, Ірак, Бурунді, Судан, Центральноафриканська Республіка, Зімбабве, Ліберія і Кот Д'івуар (Берег Слонової Кості).
Із країн колишнього СРСР найгірша ситуація склалася в Туркменістані та Узбекистані, що зайняли, відповідно, 35-е і 36-е місця. Таджикистан виявився на 42-й позиції, Росія - на 65-й, Киргизія - на 73-й, Азербайджан - на 80-й, Білорусія - на 81-й, Молдавія - на 88-й, Казахстан - на 89-й, Грузія - на 90-й, Вірменія - на 105-й, Україна - на 107-й, Латвія - на 136-й, Литва - на 138-й.
У свою чергу, Пакистан виявився на 33-му місці, Східний Тимор - на 43-му, Кенія - на 50-му, Алжир - на 57-му, Сирія - на 59-му, Куба - на 62-му, Іран - на 66-му, Індія - на 67-му, Китай - на 74-му, В'єтнам - на 83-му, Лівія - на 86-му, Туреччина - на 98-му, Ліван - на 93-му, Сербія - на 108-му, Аргентина - на 115-му, Польща - на 135-му.
Найбільш економічно, політично стійкими країнами виявилися Словаччина, Угорщина і Чилі.
У цілому, автори рейтингу рознесли держави по п'ятьох основних категоріях: -"збанкрутілі держави" - наприклад, Афганістан, Сомалі і Конго;
- "критично слабкі держави" - Ірак, Північна Корея, низка країн Центральної Африки);
- "слабкі держави" - Туркменістан, Узбекистан і Таджикистан, поряд з Пакистаном, Венесуелою, Камбоджею, Лаосом, Мозамбіком та ін.;
- "держави, що вимагають уваги" - Росія, Білорусія, Киргизія та Азербайджан, разом з Китаєм, Індією, Індонезією, Намібією, Єгиптом, Колумбією та ін.;
- "потужні і стійкі держави" - Молдавія, Казахстан, Грузія, Вірменія, Україна, Латвія і Литва.
При оцінці ситуації в економіці враховувалися темпи зростання національних економік, частка валового внутрішнього продукту на душу населення, темпи інфляції, розрив у доходах між багатими і бідними і якість державного управління.
При оцінках політичної ситуації - ефективність роботи влади, ступінь верховенства закону, відкритість і підзвітність влади, ступінь контролю за корупцією і рівень особистої свободи.
При оцінках сфери безпеки, відповідно, рівень політичної стабільності, наявність або відсутність внутрішніх конфліктів, частота та інтенсивність порушень прав людини та інших факторів.
Соціальна сфера аналізувалася на основі таких показників, як рівень дитячої смертності, доступність освіти, очікувана тривалість життя, доступ населення до водопроводу і каналізації та ін.
Ці показники вибиралися зі спеціалізованих звітів різних структур ООН і відомих дослідницьких організацій.
За матеріалами
Finance.ua