Російська пропаганда, як відомо, доволі шизофренічна. З
одного боку, вона постійно проклинає Захід аж гай гуде й погрожує йому дубиною
своєї атомної зброї, з іншого – радіє будь-яким хоч трохи позитивним повідомленням
про себе, рідну, у західній пресі. Та оскільки таких повідомлень дедалі менше,
кремлівська пропаганда давно вже вдається до брехні та перекручень, і не тільки
в перекладах інтерв’ю із західних видань, а й у репортажах, які знімають
російські корреспонденти на Заході. Підтверджують останню тезу два розголосні
приклади: вигадана «справа Лізи» в Німеччині та нещодавній репортаж про
Францію, який французькі журналісти обурено “розклали по поличках” і не
полінувалися поговорити з кожним учасником російської мильної бульбашки під
назвою «Репортаж із Парижа», пише Інформнапалм.
Але агресивною пропагандою Росія не обмежується і своїми
діями починає дратувати найспокійніших жителів Європи, яким притаманна північна
стриманість і довгі роздуми перед прийняттям рішення.
Країни Скандинавії, як-от Швеція чи Норвегія, вже два
роки холодно повідомляють про кожен зареєстрований ними факт порушення кордонів
їхніх держав російськими судами та літаками, але поки ніхто не відповідає на
вихватки буйного східного сусіда. Та це аж ніяк не означає, що не проводиться
невидима робота за лаштунками.
Днями в Німеччині Росію занесли в десятку головних загроз
для безпеки країни. Вперше за останні 10 років міністерство оборони Німеччини
переписало так звану “Білу книгу“, яка є головною настановою з питань
національної безпеки Німеччини. Уряд ФРН упродовж десяти років відкладав
питання розробки своєї принципової стратегічної позиції, нове видання «Білої
книги» тепер покладе цьому край. Проект нового документу з безпеки ще має
пройти редакцію інших державних відомств країни, а після літньої паузи
80-сторінкову роботу представлять у кабінеті міністрів.
Остання редакція «Білої книги» датується 2006 роком.
Загрози зовнішнього світу за цей час зазнали суттєвих змін, що привело тепер
вже й урядову верхівку Німеччини до усвідомлення потреби переглянути рішення
десятирічної давнини щодо політики безпеки країни. Світ міняється, міжнародний
лад переживає переломний період, а Німеччина перебуває в одному з епіцентрів
подій. Як пишуть у новій редакції «Білої книги», «все стало складнішим,
мішливішим і динамічнішим, а тому – важко програмується. Нові загрози з’явилися
на додачу до попередніх. Найрізноманітніші виклики та завдання постали нині
перед Німеччиною одночасно й настільки щільно, як ніколи раніше».
Як повідомило німецьке видання Die Welt 4 червня 2016 року, до 10 головних загроз безпеці
Німеччини міністерство відносить: терористів, які планують атаки на німецькі
міста; комп’ютерні віруси, що загрожують цифровій комунікації; Росію, яка
розмиває кордони між миром і війною; держави, які зазнали фіаско і внаслідок
руйнування через громадянські війни створюють нові простори для діяльності
терористів всіх мастей (тут згадано Північну Африку, зокрема, й Сирію);
прибуття до Німеччини нових біженців, що може вийти з-під контролю; радикальний
націоналізм, що руйнує суспільство; гонку озброєнь країн, що економічно
розвиваються, а також той факт, що шляхи постачання сировини дедалі частіше
опиняються в руках терористів чи осіб, які намагаються не допустити третіх осіб
у певні регіони. Зміна клімату та загроза нових епідемій також увійшли до
списку.
Росія виділена окремим пунктом, але, по суті, можна
«побачити її сліди» і в інших пунктах, як-от гонка озброєння у країнах із
комплексом неповноцінності, радикальний націоналізм, створення комп’ютерних
вірусів і кібератаки на урядові провайдери інших країн, відрізання шляхів
постачання, ну а тероризм, як один із способів ведення війни, притаманний
російському державному ладу, принаймні, протягом останніх двох років.
У документі чітко прописане нове визначення політичного
ставлення до “чекістського” уряду в Кремлі: Росія більше не партнер, а
суперник. «Своєю продемонстрованою готовністю обстоювати свої інтереси навіть
із допомогою насилля й пересувати міжнародно визнані кордони в односторонньому
порядку, що особливо проявилося у випадку з Кримом та на сході України, Росія
відкрито поставила під питання весь європейський устрій мирного співіснування,
збудований після закінчення холодної війни».
Дуже по-німецькому: місце для інтерпретації дорівнює
нулю.
«Це матиме наслідки також і для безпеки Німеччини. Росія
відвертається від Заходу, наполягає на своєму стратегічному суперництві й
посилює свою військову активність на зовнішніх кордонах ЄС. Особливо уряд
Німеччини турбує використання гібридних інструментів з метою навмисного розмивання
кордонів між війною й миром, тобто, диверсійний підрив інших держав.
Як особливий виклик в цьому контексті сприймається
використання цифрової комунікації для впливу на громадську думку, що охоплює як
невпізнане, але цілеспрямоване управління дискусіями в соціальних мережах, так
і маніпуляцію інформацією в медійних ресурсах».
Загальний висновок нового видання «Білої книги»: «Тож без
ґрунтовної зміни свого політичного курсу Росія є на певний час викликом для
безпеки всього нашого континенту».
До речі, процес написання нового видання «Білої книги»
було запущено восени 2014 року. Німеччина не відрізняється швидкістю прийняття
рішень, але німецька повільність добре компенсується незворотністю прийнятих
рішень, зваженістю власних слів і докладно розробленими інструкціями для
подальших дій. Своєю агресивною політикою щодо України і веденням гібридної
війни проти всієї Європи Росія, схоже, остаточно вирвала себе з європейської
спільноти, яка доволі довго намагалася приборкати знавіснілого звіра методами,
звичними для Європи останніх 70 років мирного співіснування. На жаль,
цивілізація рідко коли може традиційними для неї способами справитися з
варварами. І, так чи інакше, щоб захистити себе, Заходу доведеться вступити в
боротьбу за ту Європу, яку всі ми хочемо зберегти.
