Протиріччя між Заходом та Росією по Мінським
домовленостям загострюються і це дає серйозні підстави вважати, що ніякого
компромісу не буде, а буде продовжуватися тиск на Росію для виконання нею
реальних зобов’язань по «Мінську 2», а не кремлівських фантазій.
Треба
розуміти, що це протистояння вже стосується не лише України, оскільки, з одного
боку, Путін не може виконати Мінські домовленості, бо саме на війні та
зовнішній агресії базується увесь його рейтинг та російська пропаганда, а з
іншого боку – Мінські угодами підтримані РБ ООН та під ними підписалася Ангела
Меркель та Франсуа Олланд, прив’язавши свою репутацію світових лідерів до успіху
цих домовленостей.
Нещодавно
Путін заявив, що політичні процеси (тобто конституційна реформа) є «головними»
пунктами Мінських домовленостей, а режим припинення вогню буде виконуватися вже
«після» політичних змін, дослівно це звучало так: «спочатку конституційна
реформа, політичні процеси, а потім на основі цих процесів створення атмосфери
довіри і завершення всіх процесів». Така позиція не відповідає Мінським
домовленостям, але чітко вписується в російську практику «вирішення питань»
методом шулерства і махінацій.
Тобто,
іншими словами, Росія намагається нав’язати Україні необхідність виконання
політичної частини «Мінську» в умовах обстрілів, блокування обміну полоненими,
невідведеного важкого озброєння та наявності російських військ, найманців та
техніки на Донбасі. Путін прямо говорить про «атмосферу довіри», яка насправді
є нічим іншим, окрім як «гарантією» для терористів їх безкарності та повного
контролю Москвою усіх процесів на окупованій Росією території.
Такий
підхід не сприймається ні Україною, ні Євросоюзом ні Сполученими Штатами. Про
це свідчать нещодавні заяви провідних світових діячів.
Зокрема, Вікторія Нуланд, помічник
держсекретаря США, заявила: «перший виклик - припинити вбивства людей, щоб
можна було перейти до інших частин Мінських домовленостей, включаючи політичне
рішення, реальні вибори відповідно до українського законодавства, які
відповідають стандартам ОБСЄ, відведення зарубіжної військової техніки та
військових, повернення контролю над кордонами».
Діючий
голова ОБСЄ, міністр закордонних справ Німеччини Франк-Вальтер також заявив, що
на Росії лежить відповідальність за припинення вогню та відведення озброєння, а
також за те, щоб терористи не мали ілюзії щодо «особливого статусу»: «На
останній зустрічі на рівні міністрів закордонних справ ми - німці та французи –
чітко заявили, що продовжуємо розраховувати на те, що Росія використає свій
вплив на сепаратистів, щоб гарантувати відведення озброєння, що місія ОБСЄ
отримає можливість виконувати свої завдання та умови перевірити, що озброєння
насправді було відведено, що сепаратисти не мають очікувань, які не можуть бути
виконані, стосовно спеціального статусу Донбасу», - заявив Штаймер.
Голова делегації Європарламенту до
Парламентського комітету асоціації ЄС-Україна Андрей Пленкович заявив: «Нашою
метою є створення сприятливої атмосфери для реінтеграції нинішніх тимчасово
окупованих територій, не лише в Донецькій і Луганських областях, а й Криму. Ми
підтримуємо цей пакет. Такою є наша ключова позиція у Європарламенті», -
наголосив Пленкович.
Крім того, він повідомив, що наступного тижня
Європарламент ухвалить резолюцію, де ця позиція буде утверджена.
В умовах сильного падіння російської
економіки та прогресу у кримінальному розслідуванні катастрофи МН17 (результат
якого буде оприлюднений приблизно в той же час, коли і постане питання про
чергове продовження антиросійських санкцій), Росія має всього півроку, аби
Мінські домовленості були виконані, оскільки потім – санкції будуть продовжені,
а позиції РФ сильно ослабнуть після того, як офіційно буде заявлено про
російський БУК, російський екіпаж з кадрових військових і накази з Генштабу РФ.
Хоча зараз Росія все ще намагається «виконати» Мінські угоди за допомогою
маніпуляції їх змісту, але час іде, позицію Росії ніхто не сприймає, і, незважаючи
на запевнення російських пропагандистів, компромісу між Заходом і РФ по
українському питанню не буде.