Ми, група іноземних добровольців в соціальній мережі Фейсбук, котрі в різний
час знаходились в лавах військових формувань Айдар, Азов, Донбас, 46-й
батальйон, 93-я бригада, ОУН, ДУК ПС, Дніпро-1та ін. з приводу відповіді
Президента на нашу Петицію, що стосується надання громадянства іноземним
учасникам АТО, вважаємо за необхідне висловити наступне:
1. Досі жоден з нас не отримав громадянства України, хоча це було обіцяно
Президентом ще 02.12.14, тобто майже рік тому.
2. Відповідь на нашу Петицію не відповідає вимогам, які були заявлені в
Петиції. Текст Петиції містить в собі слова «Надати громадянство іноземцям, які
захищали і захищають Україну в зоні бойових дій», однак відповідь на неї
стосується лише ПОЯСНЕНЬ щодо процедури надання громадянства.
3. Ми не потребуємо пояснень з приводу процедури отримання громадянства. Ми
давно ознайомлені з переліком необхідних документів і необхідними законодавчими
процедурами, оскільки займаємось цією проблемою більше ніж півтора роки з
моменту початку участі в АТО. Ті, хто не знайомий з Порядком(в тому числі і
чиновники), можуть звернутись до нас для отримання пояснень.
4. У відповіді на Петицію сказано "для вирішення питання про надання
громадянства зазначені особи повинні особисто звернутися до територіального
підрозділу Державної міграційної служби України за місцем проживання та подати
документи, передбачені Порядком.", однак у багатьох випадках це неможливо,
оскільки багато хто з нас втратив документи під час боїв. Навіть ті з нас, у
кого залишились на руках Паспорти, не можуть виконати необхідну процедуру,
оскільки від нас вимагається довідка про несудимість на батьківщині, отримати
яку на даний момент є неможливим через загрозу фізичної розправи або
ув’язненння по поверненню(до РБ, РФ та ін.).
5. У відповіді на Петицію сказано "До Міністерства внутрішніх справ
України та Державної міграційної служби України надіслано лист з дорученням без
зволікань надавати консультаційну допомогу", однак, як уже було сказано
вище, ми цього не потребуємо, оскільки для подачі в Державну Міграційну Службу
України документів на отримання громадянства необхідна не консультація
спеціаліста, а наявність Подання від профільного відомства(Міністерство
Оборони, Міністерство Внутрішніх Справ та ін.), котре на даний момент більшість
іноземних учасників АТО отримати не можуть. Це пов’язано із тим, що профільні
відомства ВІДМОВЛЯЮТЬСЯ нам їх надавати, надсилаючи у відповідь на наші запити
лише ПОЯСНЕННЯ.
6. Тим не менш, навіть за наявності свого національного паспорта, Подання від
профільного відомства і довідки про несудимість на батьківщині(або за умов, коли
чиновники йдуть на компроміс і не вимагають її), проблема отримання
громадянства НІЯК не вирішується. Наскільки нам відомо, наприклад, іноземці
батальйона «Азов» подали документи ще навесні 2015 року, однак досі ніхто з них
не отримав громадянства України.
7. Ситуація з громадянами Республіки Білорусь ще гірша: навіть ті, хто і до
участі в АТО мав право отримати громадянство України(наприклад, наявність
дитини і/або чоловіка або дружини громадянина України та ін.), станом на
сьогодні отримати громадянство ніяк не можуть, оскільки домовленість між
Україною та Білоруссю передбачає до початку Процедури отримання громадянином РБ
паспорта серії РР, котрий можна отримати тільки знаходячись в Білорусі.
8. Навіть ставши учасником процедури подачі документів на громадянство, згідно
закону, іноземний громадянин зобов’язаний знаходитись на території України
легально протягом всього часу розгляду документів, однак багато хто з нас
знаходиться тут на даний момент нелегально, оскільки законний термін
перебування в Україні, що становить три місяці, вже давно закінчився, а
законних підстав знаходитись в країні далі не було, рівно як і можливості
повернутись на батьківщину.
9. В тексті Відповіді сказано "...реалізовувати надані їм повноваження
щодо забезпечення проживання або безстрокового перебування таких осіб на
території України на законних підставах.", однак до сьогоднішнього дня ГМС
відкрито відмовлялась зробити наше перебування в Україні легальним і у нас є
всі приводи вважати, що ця тенденція триватиме. Навіть більше того: часто
іноземним добровольцям ГМС виписувала ДЕПОРТАЦІЮ, і за наявною інформацією, вже
є випадки депортації іноземних добровольців на батьківщину.
10. Останній абзац Відповіді на Петицію і взагалі жодним чином не стосується
справи, оскільки він описує компетенцію Верховної Ради України, а не
Президента. Окрім того, згадані закони ніяк не вирішують нашої проблеми. Вже є
діючі на один рік закони (9 стаття про громадянство) і відомства(комісія при
Президенті з питань громадянства), котрі мають вирішувати дане питання і
займатися цими проблемами.
Підсумовуючи, ми хочемо заявити, що дії влади по відношенню до іноземців, що
захищали суверенітет і територіальну цілісність України, є відвертим знущанням,
порушенням прав людини, а також діями, що тягнуть за собою кримінальну
відповідальність, оскільки велика кількість іноземців, не бажаючи порушувати
закон України, відправились в зону АТО вже після заяв чиновників про надання їм
громадянства і відповідних офіційних документів: таким чином, ці заяви
чиновників є підбурюванням до вчинення злочину, оскільки за відсутності
відповідних документів з точки зору закону ми самі стаємо злочинцями.
