Українську
мову та її діалектні особливості варто знати навіть народним депутатам.
Особливо для спілкування з головою Івано-Франківської обласної ради Василем
Скрипничуком, який на своїй черговій щомісячній прес-конференції вжив щодо
характеристики діяльності одного з народних депутатів маловживане сьогодні
українське слово, яке пан нардеп на свій рівень безумовно високої депутатської
мовної підготовки зрозумів як таке, що належить до бандитського сленгу.
Слово це -
“фраїрок”. А народний депутат і окремі засоби масової інформації, очевидно, в
силу свого кола обмеженого спілкування чомусь погано подумали, що це -
“фраєрок”.
Але ж,
панове, ці два слова зовсім не мають ідентичного змісту і належать до різних
шарів лексики. Якби якимось публічним людям, в тому числі і народному
депутатові, що різко почав вдавати з себе ображеного, стало сили підняти хоча б
декілька із словників української мови, то в окремих з них вони б превеликим
здивуванням знайшли наступні значення цього слова.
Слово
“фраїр”.
В інтернеті
на Словопедії розміщений ”Русинсько-український словник”, де слово “фраїр”
трактується як “приятель (молоді люди, що зустрічаються). Теж - хвалькуватий
молодик”.
На порталі
Закарпаття “Колиба” написано таке: “ФРАЇР, ФРАЄР - залицяльник. "Што,
найшлась си нового фраїра?" (не плутати з російським - фраєр, жодного
стосунку)”.
У словнику
Грінченка знаходимо: Фраїр, -ра, м. Возлюбленный, женихъ.
Можна
наводити безліч прикладів, але для кращого засвоєння нового слова подамо
ексклюзивно для народних депутатів текст української народної пісні, де
вживається це слово. Для кращого запам'ятовування подаємо з нотами.
Фраїру,
фраїру
Фраїру, фраїру, я тобі не вірю,
Же мя будеш любив, як я постарію.
Можеш добрі
знати і тому вірити,
Же я тя на старіст не буду любити.
Фраїречки
штирі, про што сте ся били?
Про тебе, шугаю, што зме тя любили.
Што зме тя
любили, што зме тя кохали,
Што зме подарунки в тебе одберали.
Ганичко,
Ганичко, біле твоє личко,
А моє червене, бо не вилюблене.
Джерело: Українські народні пісні з Лемківщини
/ Упорядник Орест Гижа. – Київ: Музична Україна, 1972. – 404 с.
Або ще
цитата з народної творчості:
Чотири воли
пасу я
У вишневому
садочку.
Знайшов собі
милий другу,
Залишив ня,
фраїрочку.
Слово
“фраєр”.
У словнику
української мови під редакцією І.К. Білодіда вказано, що так у розмовній мові
говорять про франтувату, пусту, нікчемну людину. А на арго — це новачок.
Словник
сучасного українського сленгу (упорядник — Т.М. Кондратюк) дає два значення: 1.
Той, що прагне долучитись до злочинного світу, поводить себе як злодій, але
злочинними колами зневажений; молодий, недосвідчений злодій. 2. Хвалько,
висуванець, самозакохана, самовпевнена людина.
Отож, панове
пишучі, в тому числі і народні депутати, вивчайте, знайте і любіть надзвичайно
багатозначну українську лексику. І не пишіть дурниці та не приписуйте їх іншим.
З любов'ю до
народної мудрості і творчості та до невмирущого українського слова,
завжди Ваш Василь
Скрипничук
