Закінчуючи навчання, виходячи з декретної відпустки, молоді педагоги потрапляють в нікуди. Сьогодні «нікуди» для молодого вчителя – це прірва, що провокує неофіційне працевлаштування з рабськими умовами праці. В короткий термін життя вчитель з вищою освітою та червоним диплом перетворюється в офіціанта, покоївку чи заробітчанина в Італії-Чехії.
В чому проблема молодого спеціаліста?
Провівши кілька днів в ролі непрацевлаштованого вчителя української мови та літератури, виявилось, що в школах більше вчителів, як учнів. При цьому, на офіційному сайті Центру зайнятості в Івано-Франківську мало не щодня з`являються вакантні місця для вчителів за такими спеціальностями:
вчитель групи продовженого дня (оскільки в педагогічних інститутах за такою спеціальністю не навчають, можна припустити, що подібну роботу цілком може виконувати будь-який вчитель гуманітарних чи математичних дисциплін, або ж вчитель початкових класів);
вчитель англійської мови;
вчитель початкових класів;
вчитель української мови та літератури.
Що буде, якщо зателефонувати за вакансією
Перш за все, слід відмітити, що працівники центру зайнятості не телефонують своїм безробітним, а якщо й телефонують, то тільки «вибраним». В період перебування у списках безробітних, за підходящими для мене вакансіями біржа праці не зателефонувала до мене жодного разу. Безробіття зробило мене негордою – зателефонувала сама.
Телефонуючи по вакансіям на посаду вчителя з офіційного сайту Центру зайнятості, вам обов`язково повідомлять, що вакансія вже відсутня. Пояснення одне: «Ви запізнилися».
З огляду на те, що дзвінки з появленням вакансій на сайті були здійснені мною впродовж перших чотирьох годин з моменту розміщення вакантного місця, виникає багато логічних умовиводів:
вакансії не справжні, а виставляються на сайт тільки для збереження видимості роботи центру зайнятості, і для простеження динаміки, якої, насправді, не існує;
в школу беруть будь-кого. Сьогодні для шкільного директора вже не важливо знайти справжнього спеціаліста. Як відомо, справжнього фахівця можна знайти тільки по результатам співбесіди, яка буде відбуватися на конкурсній основі. Школа буде виглядати значно престижніше, якщо на вакантне місце будуть вибирати з кількох кандидатів. Тим не менше, в наші школи беруть першого, хто попався;
вакантні місця тримають «для своїх». Оскільки серед безробітних педагогів потреба працювати в школі велика - це відмінний варіант заробити (продати місце). Про це всі говорять, але ніхто не може довести подібне, тому освіта вперто запевняє, що в школах та дитсадках немає корупції.
Наведу один із прикладів мого невдалого працевлаштування.
Звернулася до директора однієї з місцевих шкіл з метою питанням працевлаштування. Вакантного місця за спеціальністю «вчитель української мови та літератури» не було. До того ж, директор з великим здивуванням поцікавився, чому так пізно прийшла влаштовуватися на роботу, в школі вже немає жодної вакансії.
З вчителями української та англійської мови взагалі проблема – їх дуже багато. – Відповів мені директор школи.
Оскільки ця людина займає в місті вагоме та шановане місце, не змогла не повірити, проте наступного дня на офіційному сайті центру зайнятості знайшла вакансію: вчитель англійської мови. (Чи не надто пізно виставляти вакансії? З вчителями англійської мови «перегруз»?)
Цікаво, що жоден директор не записав мене ні в яку чергу, не поцікавився стажем, освітою та іншою важливою інформацією.
