«Просто в голову не
вкладається, як можна ставити руку на Біблію, заприсягатись, що за будь-яких
умов не зрадиш, а потім забувати про все це?! Скажімо, коли це стосувалося
перших тушок Табалових зі Сходу України, то я вважав, що у них просто якесь
символічне відношення до Біблії та до релігії в цілому. Думав, що галичанин
цього ніколи не зробить. Втім, коли з’явилися перші галицькі, а згодом і
прикарпатські тушки, я просто був шокований».
Таку точку зору висловив у
Івано-Франківську народний депутат України Олександр Сич.
Відповідаючи на запитання
журналістів, голова Івано-Франківської обласної організації ВО «Свобода»
відзначив, що розцінює зрадництво та тушкування як найвищий вияв політичної
безвідповідальності.
На переконання Олександра
Сича, зрада заподіяла чимало лиха українському народу не лише в історії
козацьких визвольних змагань, в процесі боротьби ОУН-УПА, але й на сучасному
етапі становлення Української держави. Зокрема, саме через зрадництво у
попередньому складі парламенту проукраїнські політичні сили втратили більшість.
На жаль, оминути цього явища
не вдалося опозиційним політичним силам і у Верховній Раді чинного скликання.
«Очевидно, партія, яка його
висувала, як і ті, хто гарантував міць його позиції, повинні нести за це
політичну відповідальність. Однак, перш за все осуд йому має зробити
суспільство. Я страшенно здивований, що на Прикарпатті немає широкого
громадського осуду зраді – зраді Купчака. Як і здивований, що коли за
ініціативою фракції ВО «Свобода» в Івано-Франківській обласній раді була
винесена заява про засудження факту зради Купчака, не всі депутати чомусь її
підтримали. Цим самим кожен із них продемонстрував, що толерує зраду! Більше
того, засвідчив, що з тих чи інших вузькопартійних, меркантильних інтересів не
усвідомлює, якої біди зрада наробила в Україні і ще може наробити на
Прикарпатті. Адже якщо сьогодні зрадив один, завтра може зрадити і другий, і
третій, і четвертий…», – резюмував Олександр Сич.