Оплату за навчання студента
на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів може
здійснити як сам студент, так і його роботодавець. При чому, сума, сплачена
роботодавцем на користь навчального закладу, згідно з Податковим кодексом не
буде вважатися додатковим благом та не буде оподатковуватись податком на доходи
фізичних осіб при дотриманні таких умов.
Згідно із підпунктом 165.1.21
ПКУ не включається до складу оподатковуваного доходу сума, сплачена
роботодавцем на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних
закладів за фізичну особу, але не вище розміру місячного прожиткового мінімуму,
діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року,
помноженого на 1,4 та округленого до найближчих 10 гривень (у 2013 році – 1610
грн.) за кожний повний або неповний місяць навчання такої фізичної особи. На
час навчання студент може і не перебувати у трудових відносинах з таким
роботодавцем, проте він повинен укласти письмовий договір про взяті
зобов’язання з відпрацювання у такого роботодавця після навчання і отримання
спеціальності не менше ніж три роки.
Якщо працівник припиняє
трудові відносини з роботодавцем протягом періоду навчання або до закінчення
трьох років після закінчення навчання, сума, сплачена роботодавцем за навчання,
прирівнюється до додаткового блага, наданого такому працівнику і в періоді
припинення трудових відносин підлягає оподаткуванню у загальному порядку.