Інтерв’ю з головою Івано-Франківського обласного штабу Об’єднаної опозиції
«Главком» було записано за лічені години до скандальної заяви Арсенія Яценюка,
у якій той назвав Олеся Донія та Тараса Стецьківа зрадниками. Зі сказаного
Дмитром Шлемком видно, що подібні думки в середовищі опозиціонерів блукали й
раніше.
Проте інтриги на Коломийському виборчому окрузі, де висунувся Доній, стали
не єдиною темою розмови зі Шлемком. «Главком» також розпитав у нього, чи
наважується влада вставляти палиці в колеса опозиції в одному з базових для неї
регіонів, про інтереси Ігоря Коломойського на цих виборах та про готовність
жителів Франківщини підтримати новий Майдан…
Ми знаходимося на
Галичині, і нам тут ніяка бидлота не страшна
На який результат розраховує «Батьківщина» та опозиційні сили загалом за
партійними списками на Івано-Франківщині?
Виходячи з того, що на парламентських виборах 2007 року БЮТ набрав в області
51% голосів, виходячи з результатів місцевих виборів 2010 року і того, що за їх
результатами в облраді було сформовано демократичну більшість, ми визначили
певний стратегічний план щодо результатів тих політичних партій, які
об’єдналися в Об’єднану опозицію.
За нашими
підрахунками, «Батьківщина» в Івано-Франківській області набере приблизно 60%.
А «Свобода»?
«Свобода» йде на вибори окремо.
Ми хочемо, щоб «Свобода» пройшла до парламенту, бо усвідомлюємо, що у Верховній
Раді без такого партнера нам буде дуже складно, тож ми підставляємо їй наше
плече… Ми розраховуємо, що «Свобода» може набрати близько 20% голосів. Тобто на
двох ми плануємо взяти 80%.
Відомо, що в історії взаємостосунків «Батьківщини» і
«Свободи» було немало «чорних» сторінок. Як складаються ваші стосунки тепер?
Чорних сторінок у наших
відносинах не було ніколи. Під час президентських виборів чи в ході місцевої
кампанії у нас були певні незрозумілості… Але після місцевих виборів, коли ми
побачили, що «Свобода», «Батьківщина», «Фронт змін», НРУ і «Наша Україна»,
об’єднавшись, можуть вийти на формат демократичної більшості у
Івано-Франківській обласній раді, ми сіли за стіл, перегорнули сторінку
минулого і на чистому листі розробили формат цієї більшості. З тих пір і донині
у нас не те що немає протиріч, у нас наступив період, протягом якого у нас нема
чого ділити, бо ворог у нас сьогодні один – це Партія регіонів. Наш знаний
земляк Юрій Андрухович дуже влучно сказав про нинішню владу – він назвав її
внутрішньою окупацією. Ми зрозуміли, що з внутрішніми окупантами можна боротися
виключно єднанням зусиль демократичних сил, і тому ми об’єдналися не за п’ять
хвилин до розстрілу, а ще тоді. І відтоді ми працюємо дружно. Я б сказав, що у
нас сьогодні дуже прагматичні і конструктивні відносини.
Більше
того, ми відчуваємо, що таке об’єднання відповідає запитам наших людей. Ми
відчуваємо настрій людей, і, якщо так буде й далі, то, безперечно, Партії
регіонів тут робити нема чого. Якщо вони в області наберуть 5-6% голосів, то це
для них буде великим досягненням.
Чи задоволені ви розподілом місць і посад у виборчих
комісіях?
Якщо брати з формальної точки
зору, то ситуація по окружних виборчих комісіях у нас виглядає ніби дуже добре.
З семи округів нашої області головами чотирьох ОВК є представники Партії
регіонів і її сателітів, двох – від «Батьківщини», і один – ніби нейтральний,
від Християнсько-демократичної партії України.
Проте якщо придивитися до складу
цих комісій, то виявиться, що після жеребкування і всіх наступних замін (бо
політичних сил типу «Русский блок», «Руська єдність», «Єдина Русь», якихось там
анархістів і їм подібних на Івано-Франківщині не було, нема й не буде) з 18
членів окружних комісій креатурами Партії регіонів є по 11-13 чоловік, і лише
4-5 чоловік у кожній комісії – це ті люди, які будуть працювати за законом.
Тому ОВК у нас перебувають під повним контролем Партії регіонів.
Це сильно повпливає на результати виборів?
Вже зараз це сильно впливає на
процес формування дільничних виборчих комісій. Щоб не бути голослівним, наведу
приклад. У зв’язку з тим, що у цих «підставних» партій немає достатньої
кількості людей, щоб висунути їх у члени ДВК, вони просто почали подавати
«двійників» – тобто тих самих людей від кількох десятків партій, які ними
контролюються, бо подання від усіх цих партій проводить одна-дві особи, члени
Партії регіонів. Але вони не врахували, що жеребкування проводить комп’ютер,
який помітить цих «двійників» і повідомить про це. Зараз ми почали процес
виведення «двійників» з процесу жеребкування, бо по деяких дільницях таких
двійників є від 40 до 70% від загальної кількості претендентів!
У 85-му окрузі з центром у Калуші
хлопці пішли на таке, що їм би і Остап Бендер позаздрив. Там вони почали
плодити так званих «клонів». Суть цієї технології полягає у наступному: щоб
комп’ютер не виявив їхніх «двійників», вони просто трохи змінюють їх прізвище.
І таких «клонів» по Калушу зареєстровано більш ніж шість тисяч! Я вам зараз
зачитаю список претендентів на посади членів виборчої комісії на 276-й дільниці
85-го округу: Марунчак Олег, наступний – Маранчак Олег, наступний – Маринчак
Олег, наступний – Мірунчак Олег, наступний – Морунчак Олег і так далі.
І от зараз, коли ми вимагаємо
вивести цих людей з жеребкування, вони цього робити не хочуть! Тому у нас
донині фактично ще не сформовані виборчі комісії. Згідно з законом подання у
ДВК мало закінчитися ще 18-го числа, але через те, що ми виявили цю технологію,
вчора вони почали робити нові подання, тим самим підводячи людей, звичайних
членів виборчої комісії під кримінал.
При цьому хочу вам сказати, що
така сама ситуація зараз спостерігається по всій Україні – у нас це все просто
краще відслідковується…
У зв’язку з такою ситуацією у виборчих комісіях, ви не
збираєтесь знижувати сформульований вами план у 60% голосів виборців області?
Ні. Ми знаходимося на Галичині, і
нам тут ніяка бидлота не страшна, в тому числі і ці маніпулятори. У кожній
комісії ми матимемо людей, поданих від нашої парламентської фракції, купити
яких буде неможливо. Ми будемо мати своїх спостерігачів.
Крім того, ми формуємо загони по
10-15 молодих людей, які у день виборів будуть стояти до кінця підрахунку
голосів під кожною дільницею, а потім вони всі, 200-300 чоловік, будуть стояти
під ОВК. І я вже сказав: якщо тільки спробують сфальшувати чи не по закону
порахувати – не вийде звідти ні одна людина. Закрити їх всіх і хай там від
голоду помирають!
Вам не здається, що такими заявами ви тиснете на членів
комісії, ви погрожуєте їм?
Ні, ми просто кажемо їм: працюйте
в рамках закону. Ці загони нікого бити не будуть, вони просто стануть і будуть
стояти. А якщо з дільниць чи з ОВК будуть щось вивозити, виносити чи робити ще
щось не передбачене законодавством – просто закриють двері і нікого не пустять.
Якщо тільки нам повідомлять про фальсифікації – ми їх попередили, що і як
буде...
Більше
того, на одній зустрічі мій колега придумав дуже гарну тезу. Може, вона й
цинічна, але вона – правильна. Ми кажемо так: усіх тих, хто не працюватиме на
виборах чесно, ми запишемо, а потім, коли вони помруть, ми попросимо, щоб для
них на Івано-Франківщині зробили окремі цвинтарі. На тих цвинтарях ми їх
поховаємо, а зверху не хрести, а прапор Партії регіонів покладемо – як партії,
яка сьогодні наводить страх і ображає наших галичан.
Як на Івано-Франківщині почувають себе партії «Удар» і
«Україна – вперед»?
Про підтримку деяких політичних
сил в області я вже сказав: ми маємо близько 60%, «Свобода» – 20, Партія
регіонів набирає 4–5%. На інші голоси – особливо голоси молодих людей, які
проживають у містах, Івано-Франківську, Коломиї, Калуші – справді претендує
«Удар», і це зрозуміло: молоді люди мають власне бачення майбутнього, власне
бачення своїх лідерів. Тому, можливо, «Удар» у нас займе третю позицію.
Що стосується партії пані
Королевської та інших, то це – партії, які до нас ще не доїхали.
«Удар» ви вважаєте опозиційною партією чи потенційно
провладною?
Є три моменти, які впливають на
мою позицію з цього питання.
По-перше, двері для того, щоб
сформувати Об’єднану опозицію, у нас були відкриті до останнього дня. Ми до
останнього дня вели переговори з керівництвом партії «Удар» і її керівником
Віталієм Кличком. Однак Кличко на це об’єднання не пішов.
По-друге, на відміну
від «Свободи» ми не досягли домовленостей з «Ударом» про узгодження своїх
кандидатів у мажоритарних округах. Ми не домовилися з Кличком, бо він нібито
хотів поставити на нові обличчя. Але якщо на ці його нові обличчя подивитися в
Івано-Франківській області, то ми побачимо все колишнє керівництво
облдержадміністрації, яке працювало при Ющенку і тоді себе дискредитувало. А на
Коломийщині є ще й кандидати, які на початку 90-х років належали до
організованих «групіровок». Тобто нових облич я там не побачив.
Ну, і
по-третє. Коли я ознайомився з аналітичними матеріалами, які деякі Інтернет-ЗМІ
опублікували про зв’язки членів списку «Удару» з конкретними олігархами, то я
згадав про проект Народної партії Литвина у нинішній Верховній Раді, половина
якого контролювалася самим Литвином, а половина – Хмельницьким. Мені здається,
що такий самий проект викристалізовується і по «Удару».
Останнім часом кілька разів чільники вашої політичної
сили говорили про те, що, можливо, протягом кількох найближчих тижнів «Удар» і
«Батьківщина» узгодять своїх кандидатів у мажоритарних округах. На
Івано-Франківщині це можливо?
Ні, це неможливо. У нас немає
кандидатів від Кличка, які могли би претендувати на перемогу, конкурувати з
нашими кандидатами і вносити той позитив, на основі якого ми могли би на них
орієнтуватися.
А Микола Палійчук? Все-таки колишній губернатор…
А
хто такий Палійчук? Кум колишнього Президента Ющенка, який сьогодні не має
жодного авторитету. У нас в цьому окрузі (Снятинський,
№89 – «Главком») виставлений Гладій Василь Іванович, перший заступник
голови обласної ради, авторитетна людина, яка сьогодні там має найбільший
рейтинг і виграє ці вибори, як кажуть футболісти, в одні ворота.
Скільки перемог у мажоритарних округах хоче отримати
Об’єднана опозиція на Івано-Франківщині?
Згідно з нашим планом, ми
виграємо всі сім округів. Два – «Свобода», три – «Батьківщина» і два – «Фронт
змін». Ми працюємо на цю мету у всіх семи округах, і єдиний округ, у якому
сьогодні є надзвичайно серйозний конфлікт і переплетення інтересів, – це округ
№88 з центром у Коломиї.
Там ситуація була зрозуміла. Був
висунутий один кандидат від Партії регіонів і один від Об’єднаної опозиції.
Проте в останній день, за п’ять хвилин, як кажуть, до закінчення
Центрвиборчкомом реєстрації, тут, як парашутист, з’явився Доній. Спочатку він
розказував, що у нього не було грошей на те, щоб йти від Об’єднаної опозиції на
Подолі, а тут раптом на Коломийщині він розкидається такими грошима…
А що, Доній витрачає великі гроші?
Йой, не то слово. Якщо ви
пам’ятаєте, як у Києві Черновецький був на всіх білбордах – і на маленьких, і
на великих, – як по всіх мостах був Черновецький, то сьогодні таке саме
Івано-Франківщина може побачити на прикладі Донія, на окрузі по Коломийщині. Ми
в цю неділю там були, і я був просто вражений.
Свого часу
Донія запитали, хто його фінансує, а він відповів, що, мовляв, друзі. Тепер ми
знаємо, які це друзі. Його за руку водять у всі школи та інші навчальні заклади
голова РДА, голова ОДА і тому подібне. Відбулося злиття патріота і нинішньої
кримінальної влади. Нонсенс, але на Івано-Франківщині це відбулося…
А от Доній твердить, що опозиція здала цей округ владі,
виставивши там проти сильного кандидата від влади, Богдана Гдичинського
завідомо слабкого кандидата, Олександра Левицького…
Він може говорити, що хоче.
Насправді саме він грає на руку кандидатові Гдичинському. Він що, забирає
голоси від Гдичинського? Та аж ніяк. Він їх тільки прибавляє. Він прийшов
забирати голоси від Левицького.
У нас проблем в цьому окрузі не
було. Соціологія по західній Україні говорила, що стартовий майданчик
будь-якого узгодженого кандидата від Об’єднаної опозиції тут становить 34%
Тобто такий кандидат має базу, якої не має ніхто. Тим більше, якщо йдеться про
грамотну, професійну, місцеву людину, яка працювала в облраді протягом двох
скликань, яка на цьому окрузі уже давно працює, її саме тут, в цьому
мажоритарному окрузі, обрали до облради. Олександр Левицький – це нормальний
молодий хлопець. Проблем жодних не було. Але Доній включився забирати голоси.
Він ще звинувачує опозицію в тому, що вона здає округи за
півтора мільйони доларів…
А він може має розписки від тих,
хто здає ті округи? Бо якщо ні, то це – видумки і брехня. Йому ж запропонували
йти від Об’єднаної опозиції по мажоритарному окрузі на Подолі. Він сказав: я не
маю грошей, і не пішов. А тут раптом появилися гроші, причому великі, бо таких
грошей ще ніхто з наших кандидатів не сипав, і я думаю, що за цей місяць до
закінчення кампанії вже сипати й не буде. Це по-перше.
А, по-друге, Юлія Володимирівна
ніколи не обіцяла йому місце у списку. Це – повна брехня. Вона з усіма коли
говорила, то казала: будемо працювати, а коли з’явиться закон про вибори, і
будуть формуватися списки, ми розглянемо кандидатури всіх тих, хто буде
працювати до кінця в опозиції у цьому парламенті. Він до кінця в опозиції в
цьому парламенті з нами не працював.
Як же не працював? Він же послідовний опозиціонер…
Та який опозиціонер?
Вовк-сіроманець! Коли нам потрібно було зібрати 150 голосів для створення
тимчасової слідчої комісії, коли ми Пшонку витягували на трибуну, то він із
Сергієм Міщенком не проголосували. І все – маємо 149 голосів замість 151. То,
як кажуть, як вас тепер називати?
Як себе у процесі виборів на Івано-Франківщині поводить
влада? Який результат на виборах може показати вона?
Владі, обласній і районним
адміністраціям, на цих виборах поставили план у 10% голосів виборців за
списками, але цей показник є нереальним.
Якщо ж говорити про мажоритарну
частину, то влада розставила своїх людей так, щоб можна було маніпулювати
свідомістю наших краян. Наприклад, на 89-му окрузі з центром у Снятині
альтернативою нашому кандидату Василю Гладію є Василь Чуднов, народний депутат
України з фракції Партії регіонів, голова обласної організації Партії регіонів.
Здавалося б, чому стидатися своєї партії? Але він йде на вибори як
самовисуванець: я думаю, зрозуміло чому – раптом вдасться сховати свою
приналежність до цієї партії.
По
Коломийському окрузі (№88 – «Главком») йде
колишній голова фракції Партії регіонів у обласній раді Богдан Гдичинський.
Напередодні виборів він написав заяву, склав свої повноваження голови фракції і
пішов на вибори самовисуванцем.
Чому я це все розповідаю? Що
показати, що як тільки якийсь кандидат скаже, що він має якийсь зв’язок з
Партією регіонів – одразу люди, які цього не знали, просто повертаються і
кажуть: «Нам цієї партії на теренах Івано-Франківщини не треба, а її кандидатів
– тим більше».
Що
стосується влади загалом, то вона, зрозуміло, сидить тихо, але свою підпільну
роботу робить. Вони, як я вже казав, позапихали своїх людей в комісії де тільки
можна – туди йдуть вчителі, лікарі, всі, хто перебуває на бюджетному
фінансуванні, і на кого можна натиснути. Вони не дають нашим кандидатам
приміщень для зустрічей з виборцями – то там двері виявляються зачиненими, то
вони на ремонті… Ми відчуваємо цю роботу, але вона нічого не дає. Ми розказуємо
людям про всі маніпуляції і пастки, які їм влада налаштувала, і все потихеньку
стає на свої місця…
Про вашу область кажуть, що в ній чимало інтересів має
відомий олігарх Ігор Коломойський. «Фактор Коломойського» на цих виборах якось
працює?
Безперечно.
Як відомо, Коломойський доручив Ігорю Петровичу Палиці сформувати у наступній
Верховній Раді свою невеличку команду чисельністю в десять народних депутатів.
На Івано-Франківщині працюють троє його представників. У місті
Івано-Франківську (округ №83 – «Главком») в
депутати йде керівник комплексу «Буковель» Олександр Шевченко. У Коломиї –
колишній заступник керівника «Укрнафти» Богдан Гдичинський, про якого ми вже
згадували. А в Снятині – Микола Палійчук, кум Палиці, якого висунув у депутати
«Удар».
Ці троє людей сьогодні на
Івано-Франківщині працюють в рамках перемоги на Коломойського.
І які в них шанси?
У Шевченка – нульові, тому що в
Івано-Франківську від Об’єднаної опозиції висунуто керівника обласної
організації «Свободи» і голову обласного ради Олександра Сича. Рейтинг у нього
по округу найбільший. Що стосується Снятинського округу, то там повною
перевагою володіє Василь Іванович Гладій.
Що
стосується Коломийського округу, то тут якраз є проблеми. Якщо Доній і далі
буде забирати голоси у Левицького, а тим більше будуть такі комісії, які вони є
сьогодні, то я не можу виключати варіанту, що у цій боротьбі двох проти владних
кандидатів Гдичинському буде достатньо набрати зовсім небагато голосів для
того, щоб перемогти. Але думаю, що за цей місяць ми добре попрацюємо на цьому
окрузі, і спробуємо не допустити такого варіанту.
З цих ваших слів можна припустити, що саме Коломойський
інспірував висунення Донія в Коломиї?
Я можу припустити, що закидання
Донія на Коломийський округ ініціювала дуже багата людина. У тому, що це –
проект, я не сумніваюсь. У окрузі тратяться величезні гроші, мільйони, яких у
Донія нема ані по декларації, ані у виборчому фонді… А людей, які б просто так
давали гроші, рідко знайдеш навіть серед олігархів.
Керівництво вашої політсили, і, зокрема, сама Юлія
Тимошенко, говорить, що вибори вже зараз можна назвати сфальсифікованими.
Пам’ятаючи про роль, яку жителі Івано-Франківщини відігравали під час Майдану
2004 року, чи готуєтесь ви до якогось «кризового сценарію», чи давали вам
доручення готувати якийсь десант для того, щоб підтримати хвилю протестних
акцій у Києві, якщо ця хвиля, звичайно, матиме місце?
Офіційного доручення нам ніхто не
давав. Так само, як і в 2004 році. Той Майдан відбувся за покликом тих образ і
того гніву, яких було завдано тоді простим людям. І я думаю, що така ситуація
може повторитися у будь-який час, тому що ненависть сьогодні в людях назріває.
І я не виключаю, що сотні тисяч людей можуть завтра сказати: «Ми готові
завершити те, що не завершили у 2004 році».
Тому я не можу виключати, що якщо
ця влада не вживе заходів для того, щоб вибори були чесними, то по їх
закінченню у нас буде не білоруський варіант, коли посадили лідерів опозиції, а
український – коли будуть садити тих, хто призвів до виборчих фальсифікацій.
А румунського варіанту ви не прогнозуєте?
Мені складно дати однозначну
відповідь на це питання. Але, думаю, через місяць я буду до цього готовий.
