Згідно з результатами дослідження,
проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» наприкінці липня 2012 року, 55%
опитаних дорослих мешканців у віці понад 18 років вважають рідною мовою
більше українську, 40% – більше російську, 1% – іншу. Ще 5% не змогли
визначитися, яка мова їм рідніша.
96% опитаних мешканців Заходу, понад 70% - Центру та Сходу, майже 40% – Сходу вважають рідною мовою більше українську. Разом з тим, понад 80% мешканців Донбасу, 70% – Півдня, понад половина – Сходу, майже 20% – Центру та Півночі вважають рідною більше російську.
Майже 100% прихильників Свободи, 80% -
Об’єднаної опозиції, дві третини прихильників УДАРу, понад половина – партії
Н.Королевської «Україна – Вперед!» та «невизначених» вважають своєю рідною
мовою українську. Водночас, майже 70% прихильників Партії регіонів, понад половина
прихильників КПУ, майже 40% – партії Н.Королевської «Україна – Вперед!» та
«невизначених», третини – УДАРу вважають рідною мовою російську.
Майже 80% опитаних не мали протягом останнього року жодних проблем з використанням рідної мови.
Водночас, 8% – мали складності з оформленням
(розумінням) офіційних документів, 5% – мали проблеми з розумінням анотацій до
ліків, інструкцій з використання приладів, 4% – скаржаться на недостатню
кiлькiсть телевiзiйних програм рiдною мовою, для 2% – важко знайти книги, газети,
журнали, фiльми рiдною мовою, 2% – отримали відмову в обслуговуванні на рідній
мові.
Ще близько 1% мали проблему, коли люди
вдавали, що не розуміють їх рідної мови, або їх насильно примушували
спiлкуватися нерiдною мовою. Також лише 1% опитаних мали проблеми з можливiстю
навчатися (навчати дитину) рiдною мовою, мали проблеми спiлкування рiдною мовою
на роботi, мали труднощі знайти спiвбесiдника на рiднiй мовi.
Майже 20% опитаних на Півдні та Донбасі мали складності протягом останнього року з
оформленням (розумінням) офіційних документів, кожен шостий мешканець Півдня та
кожен десятий на Донбасі мали проблеми з розумінням анотацій до ліків,
інструкцій з використання приладів. Як правило, йдеться про людей середнього та
старшого віку.
Водночас, кожен десятий мешканець Заходу
скаржиться на відсутність достатньої кількості телевізійних каналів рідною
мовою, 5% – книг, газет, журналів, фiльмів рiдною мовою.
При цьому від 70% опитаних на Донбасі та
Півдні до понад 80% на Сході та Заході та майже 90% - на Півночі не мали
протягом останнього року жодних проблем з використанням рідної мови.
На думку 37% опитаних більшого захисту на законодавчому рівні в Україні потребує українська мова, вдвічі менше (18%) – вважають, що більшого захисту потребує російська. Водночас 34% вважають, що обидві мови достатньо захищені на законодавчому рівні. Ще 1% опитаних вважає, що більшого захисту потребують інші мови. Кожен десятий не визначився з відповіддю.
Більшого захисту для російської мови
вимагають 45% опитаних мешканців Донбасі, 30% - Півдня і кожен п’ятий на Сході.
Водночас, більшого захисту для української мови вимагають маже 80% опитаних на
Заході, 44% – в Центрі, третина – на Півночі і Сході.
Менше 40% прихильників Партії регіонів та
менше 30% – КПУ вважають, що більшого
захисту в Україні потребує саме російська мова, при цьому щонайменше кожен
шостий вважає, що більшого захисту потребує українська.
Лише 3% респондентів, які вважають українську
мову рідною, переконані, що більшого захисту потребує російська. Так само, лише
12% респондентів, які вважають російську мову рідною, переконані, що більшого
захисту потребує українська, водночас майже 40% вважають, що обидві мови
достатньо захищені і лише 40% – наполягають на більшому захисті саме російської
мови.
34% опитаних швидше підтримують ухвалення закону про регіональні мови (Ківалова-Колесніченка), у т.ч. 16% – цілком підтримують. Водночас, 42% не підтримують цього закону, у т.ч. 29% – зовсім не підтримують. Ще для 15% байдуже до прийняття цього закону, а 11% - не визначились зі своїм ставленням до закону.
59% респондентів, які вважають російську мову
рідною, підтримують прийняття закону, проте майже 16% - не підтримують.
Водночас, майже 62% респондентів, які вважають українську мову рідною, не
підтримують цього закону, проте 14% - підтримують.
Майже 60% прихильників Партії регіонів та
понад половина – КПУ підтримують ухвалення цього закону. Також закон
підтримують понад 30% прихильників
партії Н.Королевської «Україна – Вперед!» та «невизначених», чверть прихильників
УДАРу. Водночас, понад 90% прихильників
Свободи, 75% – Об’єднаної опозиції, 50% – УДАРу ухвалення закону не
підтримують.
Не дивлячись на такі радикально різні позиції щодо закону, лише 9% опитаних готові особисто вийти на акції на підтримку цього закону, і лише 16% – з вимогою його скасування. Водночас, від 70 до 80% опитаних не готові брати участі в акціях як на підтримку закону, так і проти нього.
Якщо на Заході понад 40% опитаних готові
особисто протестувати проти цього закону, то на Донбасі лише чверть готові
вийти на акції на його підтримку. Так, майже 60% прихильників Свободи, третина
Об’єднаної опозиції і чверть УДАРу готові протестувати проти закону, водночас
на підтримку закону готові вийти лише близько 20% прихильників Партії регіонів
та КПУ.
39% опитаних вважають, що цей закон убезпечить російську мову та мови національних меншин від утисків, не згодні з цим твердженням 37%. Чверть не змогли визначитися. З твердженням згодні дві третини мешканців Донбасу і лише 18% – Заходу.
39% опитаних вважають, що цей закон знищує
українську мову, не згодні з цим твердженням 47% опитаних. 14% не змогли визначитися. З твердженням
згодні майже 80% мешканців Заходу і лише 8% – Донбасу.
46% опитаних вважають, що даний закон розколює
українців, не згодні з цим твердженням 42% опитаних. 13% не змогли визначитися. З твердженням
згодні понад 70% мешканців Заходу і лише 18% – Донбасу.
Разом з тим, 52% опитаних вважають, що
вирішення таких питань як мова потрібно відкласти на період після виборів,
не згодні з цим твердженням лише 25% опитаних.
23% не змогли визначитися.
Проте абсолютна більшість опитаних (74%)
погодились, що політики використовують питання мови лише для здобуття
додаткової підтримки, голосів виборців. Не згодні з цим твердженням лише
12% опитаних. 15% не змогли визначитися.
Важливо, що останні твердження об’єднали як
мешканців Сходу, Півдня та Донбасу так і Заходу, Центру та Півночі.
Незважаючи на те, що 70% мешканців Донбасу
підтримують ухвалення закону про регіональні мови (Ківалова-Колесніченка), майже стільки ж
(61%) погодились з твердженням, що політики використовують питання мови лише
для здобуття додаткової підтримки, голосів виборців.
41% респондентів підтримують надання російській мові статусу державної. Водночас 51% виступають проти цього. Ще 8% - не визначились.
Слід зазначити, що протягом останніх двох
років кількість противників та прихильників двомовності були майже рівні.
Проте, вже у червні кількість противників двомовності (48%) перевищила
кількість прихильників (45%), а вже у липні розрив між прихильниками і
противниками двомовності вперше виріс до 10% на користь останніх.
Для порівняння у 2009 році рівень підтримки
надання російській мові статус державної становив понад 50%, а кількість
противників становила лише близько 40%.
Серед найбільших прихильників двомовності
мешканці Донбасу (85%), Півдня (72%) та Сходу (50%). Якщо на Донбасі і Півдні
число прихильників двомовності не змінилося і навіть укріпилося, то на Сході –
зменшилося.
Надання російській мові статусу державної
підтримують понад 70% прихильників Партії регіонів, дві третини – КПУ, понад
40% «невизначених», майже 30% – прихильників УДАРу.
Серед найбільших противників – виборці
Свободи, майже 100% яких не підтримують надання російській мові статус державної,
а також Об’єднаної опозиції (71%) та УДАРу (64%).
Серед прихильників партії Н.Королевської «Україна – Вперед!»
практично однакова кількість як прихильників (41%), так і противників (45%)
двомовності.
