Шановні народні
депутати!
18 травня цього року головою Верховної Ради було оголошено поданий мною запит
до Генеральної прокуратури України щодо неефективного використання
Міністерством екології та природних ресурсів значних бюджетних коштів, виділених
на утилізацію особливо небезпечних відходів у м. Калуш Івано-Франківської
області.
До відома співвітчизників, народних депутатів. Під містом Калуш є великий полігон з небезпечними відходами гексахлорбензолу. Це отрута – небезпечна для людини. Вона, накопичуючись в організмі, руйнує печінку, центральну нервову та серцево-судинну систему. Півграма гексахлорбензолу – це смертельна доза для людини. Таких небезпечних відходів на полігоні за оцінкою експертів більше 11 тисяч тонн. Калуш оголошено зоною надзвичайної екологічної ситуації, урядом виділено 1 мільярд гривень на роботи з їх утилізації. Так і хочеться сказати від жителів Прикарпаття «Спасибі партії», якби цей процес не став суцільною аферою під дахом Міністерства екології України.
По-перше, відбувся тендер з одним учасником, який виграла нікому невідома ізраїльська фірма ТОВ «С.У.Груп Консорт», керівник якої до цього торгував лише ізраїльською білизною.
По-друге, визначили завод, де будуть утилізуватися відходи – це м. Гданськ Польської Республіки. І тут наступають дива. Від Калуша до польського кордону рукою подати. Токсичними відходами наповнювали герметичні мішки, самоскидами доставляли до найближчої станції, вантажили на залізничні платформи й везли не на північний захід через польський кордон до Гданська, де на відходи чекав завод, що спеціалізується на спаленні гексахлорбензолу, а їх спрямували в протилежному напрямку – до міста Миколаєва, а потім далі ( і прошу уважно всіх послухати): через Чорне море, протоку Босфор, Мармурове, Егейське, Середземне моря, Гібралтар, Атлантичний океан, Кельтське море, Ла-Манш, Північне море, Протоку між Норвегією, Швецією і Данією і, нарешті, потрапляли у Балтійське море, де на південному узбережжі розташований порт Гданськ.
На всю цю епопею вже витрачено державних коштів у сумі 700 млн. грн. Тепер Мінекології заявило, що воно помилилося в розрахунках і після вивезених 11 тисяч тонн, залишилося ще 18 тисяч тонн відходів гексахлорбензолу, на які потребується додатково 600 млн. грн. Закономірно виникає питання: «А що вивозили за сотні мільйонів у мішках досі?»
Замість того, щоб розпочати справу, Генеральний прокурор, бачачи наявну корупцію чиновників Міністерства екології та природних ресурсів, дає відповідь, що він направляє мій запит для розгляду та вжиття заходів цьому ж Міністерству. Напевно, ніколи не думав байкар Глібов, коли вважав, що найгірше, це щуку кинути в річку. Сьогодні є гірше, бо «злодій злодія кришує».
Безпідставно можна кидати за грати Тимошенко, Луценка, Грищенка – на це працювали і нині ще трудяться сотні прокурорських прихвоснів, а за відмивання уже сотень мільйонів гривень, які завтра переростуть у мільярди, «відфутболюється за межі поля» запит народного депутата України.
Керуючись ст. 226 Регламенту Верховної Ради України, буду збирати 90 підписів, щоб Генеральний прокурор пан Пшонка з цієї трибуни пояснив, чому він, переслідуючи опозиційних лідерів, не має бажання і часу на розкриття таких масштабних корупційних злочинів, як «відмивання» півтора мільярда гривень державних коштів.
Адресую свій виступ як повторний запит Генеральному прокурору України.
